ПУНКТУАЦІЯ ЯК ЗАСІБ ПЕРЕДАЧІ ГРАМАТИЧНОЇ КОГЕЗІЇ В ПЕРЕКЛАДАХ УКРАЇНСЬКИХ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКИХ ТЕКСТІВ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.14Ключові слова:
граматична когезія, когезія, переклад, пунктуація, способи передачі засобів когезіїАнотація
Когезія як структурно-граматичний різновид зв’язності тексту є однією з основних ознак лінгвістики тексту. Традиційно виокремлюють чотири способи реалізації граматичної когезії – кореферентність, субституція, еліпсис та парцеляція. Проте граматична зв’язність тексту забезпечується й пунктуаційними знаками, адже пунктуація – це і система одиниць, що слугує засобом зв’язності частин тексту. Використовуючи описовий (фіксування максимально вичерпних відомостей про об’єкт) і зіставний (опис мови через її системне порівняння з іншою мовою) методи, у статті проаналізовано особливості відтворення у пунктуації як засобу передачі граматичної когезії у перекладі роману Юрія Винничука «Танго смерті», здійснений Майклом Найданом і Ольгою Титаренко. Простежуються два способи передачі засобів когезії у разі зіставлення двох текстів – збереження засобів і їх трансформація. Для максимального наближення тексту перекладу до оригіналу не тільки на формальному рівні, а й на сприйняттєвому, перекладач може трансформувати засоби когезії, мотивуючись як відмінностями в граматичних системах обох мов, так і власним баченням тексту. У статті використовується чотирирівнева класифікація способів перекладацьких трансформацій: перестановка, заміна, додавання й опущення. Найбільш уживаним способом трансформацій є заміна пунктуаційних знаків. Найчастіше перекладач замінює пунктуаційні знаки задля «спрощення» тексту і поділу великих речень на менші. Також задля створення драматичного ефекту і максимального впливу на читача часто сурядні сполуки розділяються крапкою з комою, щоб показати на письмі довші паузи. Основна функція перекладача – не просто відтворити ідеї автора, а й відобразити спосіб їх втілення у тексті, передати образність оригіналу, його зв’язність і цілісність. Саме пунктуаційні знаки є провідником до правильного прочитання написаного й передачі авторської картини світу.
Посилання
Винничук Ю. Танго смерті. Харків : Фоліо. 2012. 379 с.
Вялікова О.О. Пунктуація у сучасній американській та українській поетиці. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2012. № 5. С. 26–34.
Ємець О.В. Когезія в поетичному творі в аспекті інтерпретації та перекладу. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2009. № 45. С. 75–78.
Єфименко В.А. Дискурсивна характеристика потоку свідомості в англійській мові : автореферат. Doctoral dissertation. Київ : Київський ун-т ім. Т. Шевченка. 1997. 16 с.
Ковалів Ю.І. Абетка дисертанта: Методологічні принципи написання дисертації : посібник. Київ : Твім інтер. 2009. 460 с.
Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу : навчальний посібник для студентів філологічних факультетів університетів. Київ : Вища шк. 1982. 166 с.
Павличко С. Зарубіжна література. Київ : Основа. 2001. 559 с.
Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: Термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К. 2006. 716 с.
Шишко А.В., Луканська Г.А. Граматичні трансформації в художньому перекладі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019. № 43. С. 125–128.
Ясінська О.В. Новітні методологічні аспекти вивчення сучасної лінгвістики. Соціально-гуманітарні аспекти розвитку сучасного суспільства : матеріали Всеукраїнської наукової конференції викладачів, аспірантів, співробітників та студентів, м. Суми, 21–22 квітня 2016 р. Суми : СумДУ. 2016. С. 3–8.
Allen R.E. Punctuation. Oxford : Oxford University Press. 2002. 104 p.
Halliday M.A.K., Hasan R. Cohesion in English. London : Longman Publishing. 1976. 374 p.
Newmark P. A textbook of translation. New York : Pearson Education Limited. 1988. 292 p.
Vynnychuk Y. Tango of death / trans. by M.M. Naydan, O. Tytarenko. New York : Spuytan Duyvil. 2019. 368 p.