ВИКОРИСТАННЯ МОВНОЇ ГРИ ТА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У САТИРІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2025.7.38Ключові слова:
сатира, мовна гра, гра слів, фразеологічна креативність, Теорія Релевантності, гумористичний дискурс.Анотація
Сатира поєднує гумор із критикою, часто за допомогою винахідливого оперування мовою та фразеологією. У статті з’ясовано, як мовна гра та фразеологічна креативність функціонують як інструменти критики й комічного ефекту в сучасному сатиричному дискурсі. На матеріалі британського сатиричного журналу Private Eye проаналізовано різновиди гри слів, такі як каламбури, алюзії та модифіковані ідіоми, за допомогою яких сатирики передають дисоціативне ставлення до об’єкта сатиричної критики і водночас створюють комічний ефект. Для дослідження використано стилістичні та прагматичні підходи, зокрема модель сатиричного дискурсу П. Сімпсона та Теорія Релевантності. У вступі окреслено ключові поняття й контекст попередніх досліджень. Для дослідження обрано тексти статей Private Eye за 2025 рік на суспільно-політичну тематику. Результати дослідження показали як сатирики поєднують реальні події з міфічними чи метафоричними, формуючи двошарове повідомлення. Дуальна структура сатири (прайм і діалектичний елемент) дає змогу «шифрувати» критику в гуморі, спонукаючи читача розв’язувати інконгруентності та робити висновки, які є когнітивно затратним процесом, проте він згодом винагороджується посиленим ком комунікативним ефектом. Встановлено, що ігрові модифікації ідіом, культурних відсилань і лексичної багатозначності не лише розважають, а й загострюють соціально-політичну критику. Така подвійна функція фразеологічної гри зміцнює солідарність між сатириком і реципієнтом сатири, водночас дистанціює обох від об’єкта сатиричного висміювання. У висновках підсумовано лінгвістичні та прагматичні механізми, завдяки яким мовна гра в сатирі сприяє формуванню сильнішого когнітивного ефекту в реципієнта сатири. Отримані результати підкреслюють визначальну роль фразеологічної креативності в персуазивній силі сатири та її значення для формування критичного публічного дискурсу.
Посилання
Савіна, Ю.О. (2019). Лінгвопоетичні засоби створення комічного та їх відтворення у процесі перекладу (на матеріалі творів Дж. К.
Джерома й О. Генрі та їх українсько-мовних перекладів). Закарпатські філологічні студії, вип. 9, Т. 2, 58–64.
Юрчишин, В. (2020). Роль контекстуальних ресурсів в інтерпретації сатиричних висловлень у британському медіадискурсі:
лінгвопрагматичний підхід. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія, (46(2)), 206–210.
https://doi.org/10.32841/2409-1154.2020.46-2.49.
Юрчишин, В. (2021a). Засоби реалізації структурних елементів сатири за методологією П. Сімпсона (на матеріалі британського медіадискурсу). Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, 32(71), 233–238. https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.1-2/41.
Юрчишин, В.М. (2021b). Лінгвопрагматичні характеристики сатири в британському медійному дискурсі : дис. ...д-ра філософії :
-філологія. Івано-Франківськ. 255 c.
Юрчишин, В. (2021c). Лінгвопрагматичні засоби реалізації сатиричних методів у британському медіадискурсі. Записки з
романо-германської філології, (1(46)), 135–143. h t t p s : / / d o i . o r g / 1 0 . 1 8 5 2 4 / 2 3 0 7 -4604.2021.1(46).234407.
Юрчишин, В. (2021d). Типологія сатиричних інтерпретацій у британському медійномуnдискурсі. Синопсис: текст, контекст,
медіа, 27(2), 77–85. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2021.2.6.
Юрчишин, В., & Матіяш-Гнедюк, І. (2024). Дуальна площина сатири в британському медійному дискурсі. Folium, 4, 286–293. https://doi.org/10.32782/folium/2024.4.43.
Юрчишин, В., & Щербюк, С. (2025). Сатира як інструмент масової комунікації: лінгвальні та екстралінгвальні засоби впливу. Folium,
, 215–220. DOI https://doi.org/10.32782/folium/2025.6.30
Simpson, P. (2003). On the discourse of satire: Toward a stylistic model of satirical humor. Amsterdam, The Neatherlands: John Benjamins
Publishing Company. 256 pр.
Smith, A. J. (2024). “Our satirists prove such very slaughter-men”: The Character of the Satirist in Eighteenth-Century Print. Character
and Caricature, 1660–1820, 63–85.
Sperber, D., & Wilson D. (1995). Relevance: Communication and cognition. Oxford : Blackwell. P. 331.
Yurchyshyn, V. (2021). Linguopragmatic Features of Persuasive Power of Satire Based on Private Eye Magazine. European Scientific
Journal, 17(24), 10–27.
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
Lettuce spinner. (2025, August 8). Private Eye. https://www.private-eye.co.uk/issue-1655/hp-sauce
Hackers vs hack. (2025, September 5). Private Eye. https://www.private-eye.co.uk/sections.php?section_link=street_of_shame&issue=1657&GUID=531
Frankly goes to Holyrood. (2025, August 22). Private Eye. https://www.privateey e . c o . u k / s e c t i o n s . p h p ? s e c t i o n _ l i n k =hp_sauce&issue=1656
The totally secure prime minister’s WhatsApp group. (2025, September 5). Private Eye. https://www.private-eye.co.uk/issue-1657/
pms-whatsapp
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.










