СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ АВТОРСЬКИХ ЕПІТЕТІВ У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ РОМАНУ Д. СІММОНСА «ГІПЕРІОН»)

Анотація

У статті розглядається специфіка перекладу концептуально-авторських епітетів у науково-фантастичному романі Дена Сіммонса «Гіперіон» (Hyperion), український переклад за авторством Б. Стаcюка. Фактичним матеріалом дослідження слугували 50 авторських епітетів, вжитих в оригінальному творі, та 50 перекладів цих тропів українською мовою. Матеріал було відібрано методом суцільної вибірки та проаналізовано з застосуванням статистичного методу. У статті розглянуто поняття епітета в цілому і зокрема концептуально-авторського (або просто авторського) епітета, його семантичні (колірні, оцінні, характеристичні) та граматичні (прикметник, прислівник, дієприслівник) різновиди. У дослідженні проаналізовано перекладацькі прийоми та трансформації, до яких вдається перекладач задля кращої передачі образності та поетичності оригінального авторського епітетарію українською мовою. Встановлено, що у перекладі науково-фантастичного роману «Гіперіон» здебільшого застосовується еквівалентний переклад, а менш частотними є прийоми компресії, декомпресії та образної заміни. Серед трансформацій, помічених у перекладі Б. Стасюка, переважають лексичні, а саме конкретизація, генералізація та модуляція, застосовані задля кращого відтворення семантичного наповнення авторських епітетів. Граматичні трансформації (додавання, транспозиція, граматична заміна) застосовані для вирішення проблеми різної структури вихідної та цільової мови. Помічено, що у передачі епітетів перекладач подекуди застосовує компенсацію задля збереження формальних поетичних засобів, як-от алітерації. У науковій розвідці виявлено, що переклад авторських епітетів потребує значних перетворень з боку перекладача для створення адекватного паралельного тексту та збереження поетичності та образності епітета, покликаного характеризувати об’єкт.