ГІПЕРО-ГІПОНІМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ: ВАРІАТИВНІСТЬ ТА ІНВАРІАНТНІСТЬ

Анотація

У пропонованому дослідженні розглянуто формування і функціонування гіперо-гіпонімічного ряду, синонімів і квазісинонімів, які входять до його складу, проаналізовано системи семантико-когнітивного синтезу концептів, які створюють структури семантичних ядер слів-термінів. Комплекси семантичних ознак виокремлювались і аналізувались, враховуючи динамічні взаємозв’язки між компонентами як в межах семантичного ядра і лексемної структури кожного окремо взятого терміна, так і між когіпонімами, а також їх зв’язки із семантичними ядрами гіперонімів. У процесі вивчення спостерігаємо і аналізуємо семантичне підґрунтя, завдяки якому слова-терміни є гіперонімами у досліджуваному ряді. Досліджено рівні семантичної структури, їх характеристики і властивості, зокрема, інваріантність, її концептуально-образну єдність і універсальні когнітивні характеристики, а також її роль у реалізації явища багатовимірності структури семантичного ядра слова-терміна. Структурі семантичного ядра притаманні характерні властивості, які водночас лежать у основі глибинних семантичних процесів у мові. Однією з основних властивостей є розгалуженість та ієрархічність структури семантичного ядра, яка створює умови для одночасного функціонування багатьох семантичних рівнів, кожен з яких обов’язково має і концептуально-образний вимір, що відбивається і на способі взаємодії інтегральних і диференційних семантичних ознак на цих рівнях. Під час дослідження цієї групи термінів маємо можливість спостерігати виокремлені семантичні явища і рівні не тільки як універсальні категорії мови, але і як складові ментальних універсалій. Досліджувані властивості семантичного ядра забезпечують для слів загальновживаної лексики і термінів перехід в інші семантичні поля і домени, і є глибинною причиною і потенціалом для розширення лексемної структури. Відзначаємо нелінійний характер зазначених семантичних процесів, що є відображенням єдності лінгвальних і екстралінгвальних аспектів. У процесі вивчення було залучено аналіз функціонування слів-термінів гіперо-гіпонімічного ряду у різних видах дискурсу, як фахового, так і міждисциплінарного.