КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИСЛОВЛЕНЬ ІЗ МОДАЛЬНІСТЮ ІНТЕНЦІЙНОГО ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2024.4.5Ключові слова:
волевиявлення, модальність волевиявлення, інтенційне волевиявлення, комунікативно-прагматичний підхід, комунікативно- прагматична інтенція, комунікативно-прагматичний потенціал, комунікативна ситуаціяАнотація
Стаття присвячена комплексному аналізу висловлень із модальністю інтенційного волевиявлення і його комунікативно-прагматичного потенціалу в художній текстах сучасної англійської мови. Незважаючи на низку досліджень, питання щодо визначення семантичних типів інтенційного волевиявлення й розуміння його прагматичних аспектів досі залишається недостатньо вивченим. Наше дослідження спрямоване на вивчення глибинних намірів мовця і їхнього впливу на адресата в конкретних комунікативних ситуаціях. Основою нашого дослідження є комунікативно-прагматичний підхід, який акцентує увагу на вивченні мови як засобу комунікації і її функціонування у реальних комунікативних ситуаціях. Цей підхід базується на ідеї, що мовлення є складною соціокультурною практикою, яка передбачає взаємодію між співрозмовниками й сприйняття інформації в контексті конкретної комунікативної ситуації. У статті проаналізовано такі комунікативні ситуації: комунікативна ситуація поради, комунікативна ситуація пропозиції, комунікативна ситуація прохання, комунікативна ситуація заклику, комунікативна ситуація необхідності й комунікативна ситуація запрошення. Ці комунікативні ситуації містять різні комунікативно-прагматичні інтенції й викликають різні реакції з боку адресата. У статті висловлення з модальністю інтенційного волевиявлення, такі як порада, пропозиція, прохання, заклик, необхідність, запрошення, аналізуємо з метою виокремлення їх характерних рис, акцентуючи увагу на важливості автономії адресата в процесі прийняття рішення щодо виконання дії. У статті наведено різноманітні приклади з художніх текстів сучасної британської літератури для демонстрації функціонування інтенційного волевиявлення в різних комунікативних ситуаціях, що сприяє глибшому розумінню особливостей модальності інтенційного волевиявлення. Крім того, дослідження підкреслює важливість з’ясування комунікативно-прагматичного потенціалу інтенційного волевиявлення в сучасній англійській мові, що сприяє кращому розумінню художнього дискурсу і його складного зв’язку з мовними явищами.
Посилання
Дерев’янко О. А. Семантико-синтаксична структура речень із предикатами дебітивності. Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету. Одеса: «Гельветика». 2017. 27. С. 114–117.
Мясоєдова С. В. Категорія спонукання і її вираження в непрямих висловленнях сучасної української мови: автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Харків, 2001. 23 с.
Телеки М. М., Шинкарук В. Д. Соціальні категорії модусу в текстах епістолярного жанру: монографія. Київ : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2007. 176 c.
Brown P., Lenvinson S. C. Politeness: Some Universals in Language Usage. Cambridge University Press, 1987. 345 p.
Edmonson W. Spoken Discourse: A Model for Analysis. Michigan: Longman, 1981.
Harman E. G. Three Levels of Meaning: An Interdisciplinary Reader in Philosophy, Linguistics and Psychology. London: Cambridge University Press, 1971.
Kohler K. J. The Appeal Function. In Communicative Functions and Linguistic Forms in Speech Interaction. Cambridge Studies in Linguistics. Cambridge University Press, 2017. P. 164–187. DOI: https://doi.org/10.1017/9781316756782.006
Rintell E. Getting your Speech Act together: The Pragmatic Ability of Second Language Learners. Working Papers on Bilingualism. Toronto: BilingualEducation Projects, 1979. 17. P. 97–106.
Searle J. R. Speech Acts: An Essay in the Philosophy of Language. Cambridge: Cambridge University Press, 1969.
Wolfson N. Invitations, compliments and the competence of the native speaker. International Journal of Psycholinguistics, 1981. 8(4)[24]. P. 7–22.
