РЕАЛІЇ ЯК ПРОБЛЕМА СУЧАСНИХ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ (НА МАТЕРІАЛІ БРИТАНСЬКОГО ВАРІАНТУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз реалій британського варіанта англійської мови як лінгвокультурної категорії, що становить одну з центральних проблем сучасного перекладознавства. Актуальність дослідження зумовлена інтенсифікацією міжкультурної комунікації та зростанням обсягу британського аудіовізуального контенту в українському медіапросторі, що актуалізує питання адекватного відтворення культурно специфічних одиниць у перекладі. Об’єктом дослідження є реалії, що функціонують у британському аудіовізуальному дискурсі, зокрема в художніх фільмах і телесеріалах. Предметом аналізу виступають їх семантична структура, типологічні характеристики та перекладацькі стратегії відтворення українською мовою з урахуванням мультимодальної організації тексту. Метою статті є систематизація теоретичних підходів до визначення поняття «реалії», уточнення їх статусу в межах британського культурного простору та виявлення закономірностей функціонування й перекладу в умовах аудіовізуальної комунікації. Методологічну основу дослідження становлять описовий, контекстуальний і порівняльно-типологічний методи, а також елементи соціосеміотичного аналізу, що передбачає розгляд вербального компонента у взаємодії з візуальними та аудіальними модусами. У результаті дослідження встановлено, що реалії британського варіанта англійської мови характеризуються багаторівневою семантичною організацією, яка поєднує денотативний, конотативний і символічний компоненти та відображає соціально-історичну специфіку британської культури. Доведено, що в аудіовізуальному тексті реалії функціонують як складники мультимодального семіотичного ансамблю, а їх інтерпретація залежить від взаємодії мовних і немовних засобів вираження. Виявлено, що в умовах субтитрування й дубляжу перекладацькі рішення зумовлюються не лише лексико-семантичними чинниками, а й часово-просторовими обмеженнями екранного тексту, що актуалізує стратегії адаптації, прагматичної конкретизації, редукції та компенсації. Зроблено висновок про необхідність комплексного підходу до аналізу реалій у перекладознавчому аспекті, який інтегрує лінгвістичний, лінгвокультурний і соціосеміотичний рівні опису та враховує специфіку мультимодальної організації аудіовізуального дискурсу.