КУЛЬТУРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ У РОДИННИХ МЕМУАРАХ ВІКТОРІЇ БЕЛІМ “THE ROOSTER HOUSE”
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2026.9.17Ключові слова:
культурна ідентичність, українська ідентичність, Вікторія Белім, родинна пам’ять, «The Rooster House», транскультурна літератураАнотація
У статті розглянуто специфіку конструювання та репрезентації української культурної ідентичності в англомовному мемуарі українсько-американської письменниці Вікторії Белім «The Rooster House» («Будинок з півнями»). Аналізується концепція культурної ідентичності в умовах вимушеного та свідомого перебування в іншокультурному соціумі, де ідентичність постає як динамічний, незавершений процес «ставання», що конструюється через родинну пам’ять, мовні коди та символічні топоси. У статті розглядається потенціал лінгвокультурологічного та дискурсивного підходів до переозначення українського «Я» для глобальної англомовної аудиторії. Робота ґрунтується на концептуальному та критичному дискурс-аналізі тексту мемуару В. Белім, а також конотативному й культурологічному аналізі топосів травми. Залучено теоретичні концепції Е. Сміта, Г. Баби, З. Фройда, С. Голла та праці вітчизняних дослідників (В. Агєєвої, М. Рябчука та ін.). Доведено, що лексема «identity» у тексті відображає еволюцію свідомості авторознавтора від еміграційної гібридності «melting pot» та кризи самовизначення 2014 року (метафори родинного «гобелена») до усвідомленої деколонізації власного «Я». З’ясовано, що топос «home» трансформується з адміністративно-географічної локації (Брюссель, Чикаго) у внутрішній екзистенційний притулок (Київ, село Берег). Виявлена мовна інтерференція (зокрема у фразі «At home my husband washes the dishes») засвідчила наявність української ментальної картини світу в англомовному тексті.Систематизовано та вперше систематично проаналізовано мовні й дискурсивні засоби репрезентації української культурної ідентичності в англомовному мемуарі В.Белім «The Rooster House». Окреслено специфіку функціонування транскультурної автобіографічної прози як майданчика для перекладу специфічних українських, побутових та історичних кодів для іноземного читача.Практичне значення дослідження. Результати можуть бути використані при розробці спецкурсів із лінгвокультурології, дискурс-аналізу, теорії перекладу, транскультурної літератури та студій пам’яті, а також під час написання наукових праць, присвячених аналізу сучасної української діаспорної прози.
Посилання
Агєєва, В. (2023). За лаштунками імперії: Есеї про українсько-російські культурні відносини (2-ге вид., випр.). Віхола.
Бігун, О. (Ред.). (2021). Ідентичність: текстуальні виміри : колективна монографія. Видавець Кушнір Г.М. 294 с.
Герчанівська, П. Е. (2024). Деколонізація суспільства: Український поворот. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (1), 32–41. https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2024.301962
Мадей, Н. М. (б. д.). Проблема культурної ідентичності [курс лекцій]. 30 с. URL: http://www.franko.lviv.ua/
Мінцис, Е., & Яцків, Н. (2024). Пошуки ідентичності у просторах пам’яті (на основі романів Марі-Франс Клер та Вікторії Белім). Folium, (5), 84–90. https://doi.org/10.32782/folium/2024.5.12
Павліченко, Є. (2023). Сучасна візуальна культура як засіб репрезентації національної ідентичності. Питання культурології, (42), 57–65. https://doi.org/10.31866/2410-1311.42.2023.293704
Петрова, І. (2026). Культурна ідентичність як процес репрезентації: Концепція Стюарта Голла. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, (52), 343–349. https://doi.org/10.35619/ucpmk.52.1160
Рябчук, М. (2024). Виклики деколонізації. Незалежний культурологічний часопис «Ї». https://www.ji-magazine.lviv.ua/2024/ryabchuk-vyklyky-dekolonizacii.htm
Рябчук, М. (2024). Картографування «нації нізвідки». Токсичний вплив «імперського знання» та виклики деколонізації. Політичні дослідження, (1), 86–109. https://doi.org/10.53317/2786-4774-2024-1-5
Сміт, Е. Д. (1994). Національна ідентичність (П. Таращук, пер.). Основи. 224 с.
Томпсон, Е. М. (2006). Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм (М. Корчинська, пер.). Видавництво Соломії Павличко «Основи».
Урись, Т. (Ред.). (2025). Українська культурна ідентичність у часи війни: літературно-публіцистичні, соціально-психологічні, освітні та інформаційні виміри спротиву : аналітична записка. Вид-во Людмила. 44 с.
Фройд, З. (2009). Я та воно. У Л. В. Губерського (Ред.), Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навчальний посібник (с. 293–302). Знання.
Шумицька, Г., & Круглов, А. (Ред.). (2025). Мови та культури під час війни: Колективна монографія. РІК-У. https://doi.org/10.14324/000.bk.10206588
Belim, V. (2023). The Rooster House. Laboratory. 400 p. ABRAMS The Art of Books 195 Broadway, New York, NY 10007
Chen, K.-H., & Morley, D. (Eds.). (1996). Stuart Hall: Critical Dialogues in Cultural Studies. Routledge. 522 p.
Giddens, A. (2003). Runaway World: How Globalization is Reshaping Our Lives. Routledge. 292 p.
Hall, S. (1990). Cultural Identity and Diaspora. In J. Rutherford (Ed.), Identity: Community, Culture, Difference (pp. 222–237). Lawrence & Wishart. https://warwick.ac.uk/fac/arts/english/currentstudents/postgraduate/masters/modules/asiandiaspora/hallculturalidentityanddiaspora.pdf
Hitlin, S. (2011). Values, personal identity, and the moral self. In S. J. Schwartz, K. Luyckx, & V. L. Vignoles (Eds.), Handbook of identity theory and research (pp. 515–529). Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-7988-9_20
Zhou, C. (2016). Research on Visual Identity of Intangible Cultural Heritage of the Li Ethnic Group in Hainan. Seek, (1), 181–184.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
