CULTURAL IDENTITY IN VIKTORIA BELIM’S FAMILY MEMOIR “THE ROOSTER HOUSE”
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2026.9.17Keywords:
cultural identity, Ukrainian identity, Victoria Belim, family memory, «The Rooster House», transcultural literatureAbstract
The article examines the specifics of constructing and representing Ukrainian cultural identity in the English-language memoir «The Rooster House» by Ukrainian-American writer Victoria Belim. The concept of cultural identity is analyzed under the conditions of forced and conscious residence in a foreign cultural environment, where identity emerges as a dynamic, unfinished process of «becoming», constructed through family memory, linguistic codes, and symbolic toposes. The article considers the potential of linguoculturological and discursive approaches to redefining the Ukrainian self for a global English-speaking audience. The study is based on conceptual and critical discourse analysis of V. Belim’s memoir text, as well as connotative and culturological analysis of the toposes of trauma. The theoretical concepts of A. Smith, H. Bhabha, S. Freud, S. Hall, and the works of Ukrainian researchers (V. Aheyeva, M. Riabchuk, and others) are involved. It is proven that the lexeme «identity» in the text reflects the evolution of the author’s consciousness from emigrant hybridity («melting pot») and the identity crisis of 2014 (the family «tapestry» metaphor) to a conscious decolonization of her own self. It is established that the topos «home» transforms from an administrative-geographic location (Brussels, Chicago) into an inner existential refuge (Kyiv, the village of Bereh). The identified linguistic interference (specifically in the phrase «At home my husband washes the dishes») testifies to the presence of a Ukrainian mental picture of the world in an English-language text. The linguistic and discursive means of representing Ukrainian cultural identity in V. Belim’s English memoir «The Rooster House» have been systematized and analyzed systematically for the first time. The specifics of the functioning of transcultural autobiographical prose as a platform for translating specific Ukrainian, everyday, and historical codes for a foreign reader are outlined. Practical significance of the study: The results can be used in developing specialized courses in linguoculturology, discourse analysis, translation theory, transcultural literature, and memory studies, as well as in writing academic papers devoted to the analysis of contemporary Ukrainian diaspora prose.
References
Агєєва, В. (2023). За лаштунками імперії: Есеї про українсько-російські культурні відносини (2-ге вид., випр.). Віхола.
Бігун, О. (Ред.). (2021). Ідентичність: текстуальні виміри : колективна монографія. Видавець Кушнір Г.М. 294 с.
Герчанівська, П. Е. (2024). Деколонізація суспільства: Український поворот. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (1), 32–41. https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2024.301962
Мадей, Н. М. (б. д.). Проблема культурної ідентичності [курс лекцій]. 30 с. URL: http://www.franko.lviv.ua/
Мінцис, Е., & Яцків, Н. (2024). Пошуки ідентичності у просторах пам’яті (на основі романів Марі-Франс Клер та Вікторії Белім). Folium, (5), 84–90. https://doi.org/10.32782/folium/2024.5.12
Павліченко, Є. (2023). Сучасна візуальна культура як засіб репрезентації національної ідентичності. Питання культурології, (42), 57–65. https://doi.org/10.31866/2410-1311.42.2023.293704
Петрова, І. (2026). Культурна ідентичність як процес репрезентації: Концепція Стюарта Голла. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, (52), 343–349. https://doi.org/10.35619/ucpmk.52.1160
Рябчук, М. (2024). Виклики деколонізації. Незалежний культурологічний часопис «Ї». https://www.ji-magazine.lviv.ua/2024/ryabchuk-vyklyky-dekolonizacii.htm
Рябчук, М. (2024). Картографування «нації нізвідки». Токсичний вплив «імперського знання» та виклики деколонізації. Політичні дослідження, (1), 86–109. https://doi.org/10.53317/2786-4774-2024-1-5
Сміт, Е. Д. (1994). Національна ідентичність (П. Таращук, пер.). Основи. 224 с.
Томпсон, Е. М. (2006). Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм (М. Корчинська, пер.). Видавництво Соломії Павличко «Основи».
Урись, Т. (Ред.). (2025). Українська культурна ідентичність у часи війни: літературно-публіцистичні, соціально-психологічні, освітні та інформаційні виміри спротиву : аналітична записка. Вид-во Людмила. 44 с.
Фройд, З. (2009). Я та воно. У Л. В. Губерського (Ред.), Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навчальний посібник (с. 293–302). Знання.
Шумицька, Г., & Круглов, А. (Ред.). (2025). Мови та культури під час війни: Колективна монографія. РІК-У. https://doi.org/10.14324/000.bk.10206588
Belim, V. (2023). The Rooster House. Laboratory. 400 p. ABRAMS The Art of Books 195 Broadway, New York, NY 10007
Chen, K.-H., & Morley, D. (Eds.). (1996). Stuart Hall: Critical Dialogues in Cultural Studies. Routledge. 522 p.
Giddens, A. (2003). Runaway World: How Globalization is Reshaping Our Lives. Routledge. 292 p.
Hall, S. (1990). Cultural Identity and Diaspora. In J. Rutherford (Ed.), Identity: Community, Culture, Difference (pp. 222–237). Lawrence & Wishart. https://warwick.ac.uk/fac/arts/english/currentstudents/postgraduate/masters/modules/asiandiaspora/hallculturalidentityanddiaspora.pdf
Hitlin, S. (2011). Values, personal identity, and the moral self. In S. J. Schwartz, K. Luyckx, & V. L. Vignoles (Eds.), Handbook of identity theory and research (pp. 515–529). Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-7988-9_20
Zhou, C. (2016). Research on Visual Identity of Intangible Cultural Heritage of the Li Ethnic Group in Hainan. Seek, (1), 181–184.
