ПРОСОДИЧНА ПАУЗА В УСНИХ РЕПРЕЗЕНТАЦІЯХ ТЕКСТУ ВІЛЬНОГО ВІРША
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2024.4.22Ключові слова:
просодична пауза, вільний вірш, поезія Стіві Хауелл “The long hall”, теорія світу тексту, типографікаАнотація
У вільному вірші рядок виконує функцію ритмічної одиниці. Довжина рядків, їх просторове розташування на сторінці, кількість рядків у строфі, наявність/відсутність розділових знаків залежать від авторського розуміння їх смислового навантаження. При читанні вільного вірша вголос пауза як просодичний засіб членування мовленнєвого потоку на смислові одиниці є одним з індикаторів інтерпретації твору. У статті викладені результати міні-проєкту, до якого в якості дикторів та аудиторів були залучені студенти старших курсів факультету іноземних мов Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Метою проєкту було дослідження ролі паузи в усних читацьких репрезентаціях вільного вірша “The long hall” сучасної ірландсько-канадійської авторки Стіві Хауелл. Перший аудіозапис був зроблений до здійснення учасниками проєкту аналізу твору за методикою теорії світу тексту, яка передбачає створення ментальних репрезентацій на основі текстової інформації та знань читачів про реальний світ. Застосування принципів теорії світу тексту сприяло процесам інтерпретації дискурсу вірша, чим пояснюються відмінності між першим і другим аудіозаписами. Аудитивний аналіз засвідчує, що створення ментальних репрезентацій, світів тексту вірша, змінює ракурс сприйняття дискурсу. У другому аудіозаписі, на відміну від першого, помітна тенденція до перенесення уваги з граматико-синтаксичного на смисловий аспект твору. При другому прочитанні це знайшло відображення у кореляції пауз – їх місця розташування, характеру і тривалості – з авторським розподілом тексту між рядками, що подекуди суперечить граматичним нормам, але створює своєрідний ритм поезії, передає смислове навантаження кожного рядка і посилює емоційний вплив на слухача.
Посилання
Бєлєхова Л. І. Інтерпретація поетичного тексту в когнітивному ракурсі. Нова філологія. Збірник наукових праць. Запоріжжя : ЗНУ, 2009. № 34. С. 12–18.
Дорофєєва М. С. Перекладознавчий аналіз поетичного тексту: принципи методи, перспективи (на матеріалі різномовних перекладів трагедії Й. В. Гете “Фауст”). URL: https://www.academia.edu/5695844/%D0%9F (дата звернення 21.02.2024).
Приходько І. В. Поетичний текст як особлива форма комунікації (на матеріалі англійськомовної канадійської поезії XVIII–XXI століть). Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2018. Том 29 (68). № 1. С. 48–53.
Марчук Т., Мінцис Е. Лінгвопоетика та тематика англомовної пісенної лірики. Folium. Спецвипуск. 2023. C. 110–117. DOI https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.16.24.
Andrews, R. A prosody of Free Verse: Explorations and Rhythm. New York and London : Routledge, 2017. 213 p.
Betz S., Bryhadyr N., Türk O., Wagner P. Cognitive Load Increases Spoken and Gestural Hesitation Frequency. Languages. 2023. Vol. 8. Iss.1: 71. 24 p. DOI https://doi.org./10.3390/languages8010071.
Cahnmann M. The Craft, Practice, and Possibility of Poetry in Educational Research. Educational Researcher. 2003. Vol 32. Iss. 3. P. 29–36. DOI https://doi.org/10.3102/0013189X032003029. URL: https://www.researchgate.net/publication/228848724_The_Craft_Practice_and_Possibility_of_Poetry_in_Educational_Research (дата звернення 15.12.2023).
Cruttenden A. Intonation. 2nd ed. Cambridge, New York, Melbourne : Cambridge University Press, 1997. 201 p.
Deese J. Pauses, Prosody and the Demands of Production in Language. Temporal Variables in Speech / eds. In H. W. Dechert, M. Raupach. The Hague, Paris, New York : Mouton Publishers, 1980. P. 69–84.
Gavins J. Text World Theory: An Introduction. Edinburgh : Edinburgh University Press Ltd, 2007. 193 p.
Gavins J. Poetry in the Mind: The Сognition of Contemporary Poetic Style. Edinburgh : Edinburgh University Press Ltd, 2020. 167 p.
Igras-Cybulska M., Ziołko B., Źelasko P., Witkowski M. Structure of Pauses in Speech in the Context of Speaker Verification and Classification of Speech Type. EURASIP Journal of Audio, Speech and Music Processing. 2016. P. 1–16. DOI https://doi.org/10.1186/s13636-016-0096-7.
Krivokapić J. Prosodic Planning: Effects on Phrasal Lengths and Complexity on Pause Duration. Journal of Phonetics. 2007. Vol 35. Iss. 2. P. 162–179. DOI https://doi.org/10.1016/j.wocn.2006.04.001.
Krivokapić J., Styler W., Parrell B. Pause Postures: The Relatioship between Articulation and Cognitive Processes during Pauses. Journal of Phonetics. 2020. Vol. 79. P. 1–34. DOI https://doi.org/10.1016/j.wocn.2019.100953.
Männel C., Schipke C., Friederichi A. D. The Role of Pause as a Prosodic Boundary Marker: Language ERP Studies in German 3- and 6-year Olds. Developmental Cognitive Neurosciece. 2013. Vol. 5. P. 86–94.
Trouvain J., Werner R. Human Pause Detection in Spontaneous Speech in an Online Experiment. ESSV Konferenz Elektronische Sprachsignalverarbeitung. Berlin, 3–5 März 2021. P. 59–66. URL: https://www.essv.de/pdf/2021_59_66.pdf?id=1101.
Trouvain J., Werner R. A phonetic view on annotating speech pauses and pause- internal phonetic particles. Transkription und Annotation gesprochener Sprache und multimodaler Interaktion / eds. C. Schwarze, S. Grawunder, S. Tübingen : Narr, 2022. P. 55–73.
Werth P. Text Worlds: Representing Conceptual Space in Discourse. New York : Pearson Education, 1999. 390 p.
