ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ ЯК ПРОСТІР ДЕКОЛОНІЗАЦІЇ: СУЧАСНЕ ПРОЧИТАННЯ РОМАНІВ РОМАНА ІВАНИЧУКА В КОНТЕКСТІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Анотація

Стаття присвячена перепрочитанню історичної прози Романа Іваничука, романів «Мальви» та «Орда», крізь призму теорій культурної пам’яті та деколоніальних студій в умовах повномасштабної російсько-української війни. Обґрунтовано, що сучасний воєнний контекст суттєво трансформує рецепцію творів письменника, які виходять за рамки виключно історико-літературної площини та набувають виразного актуального виміру, пов’язаного з проблематикою деколонізації, культурної пам’яті та опору імперському насильству. Теоретико-методологічну базу дослідження складають підходи memory studies (концепції колективної пам’яті М. Гальбвакса, культурної пам’яті Я. та А. Ассманів, «місць пам’яті» П. Нора), постколоніальної критики (Е. Саїд, Г. Бгабга, В. Міньйоло) та наратологічного аналізу художнього тексту. На матеріалі роману «Мальви» детально розглянуто феномен яничарства як універсальну позачасову модель примусового культурного забуття, що реалізується через три типологічні стратегії поведінки персонажів: добровільну капітуляцію пам’яті (Алім), спротив через її пробудження (Селім) та компромісну двоїстість (Мальва). Проілюстровано, що жодна з них не дає колонізованому суб’єкту безпечного виходу. На матеріалі роману «Орда» проаналізовано циклічну композицію твору, побудовану навколо образу Батуринської трагедії, як художню модель незавершеної історичної травми, що постійно повертається в теперішнє. Окрему увагу приділено зіставленню художніх структур твору з документальними свідченнями воєнних практик 2022–2026 років (примусовою русифікацією освіти, масовою депортацією українських дітей, цілеспрямованим знищенням культурної спадщини на окупованих територіях), а також соціологічними даними щодо зростання частки україномовного спілкування як акту реідентифікації. Доведено, що історична проза Іваничука функціонує як живий, дієвий інструмент осмислення колоніального минулого та сучасних викликів культурної деколонізації, пропонуючи готову, художньо випробувану мову для опису теперішньої імперської агресії проти України.