МОДЕЛЮВАННЯ ШЛЯХІВ ПОШИРЕННЯ НІМЕЦЬКИХ ЛЕКСИЧНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В УКРАЇНСЬКУ МОВУ Й СТАТУС ЗАПОЗИЧЕНИХ СЛОВОФОРМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2026.9.26Ключові слова:
лексичне запозичення, шлях поширення, мова-джерело, мова-посередниця, мова-реципієнтка, статус словоформ, асиміляціяАнотація
Статтю присвячено проблемі шляхів поширення лексичних запозичень із німецької мови чи через неї в українську. Зроблено огляд попередніх досліджень у цій галузі й змодельовано шість основних шляхів поширення іншомовних слів з німецької мови чи за її посередництвом в українську. Два з них передбачають запозичення саме німецьких лексичних елементів безпосередньо з німецької мови чи опосередкованим шляхом. Для інших чотирьох шляхів німецька мова слугує своєрідним мостом у поширенні лексичних одиниць та їхніх форм на схід, попередньо зазнавши асиміляції. Саме роль німецької мови як мови-джерела чи мови-посередниці у німецько-українських мовних контактах дозволяє простежити три типи посередництва третіх мов у міжмовних контактах, що дозволяє чіткіше розрізнити етапи можливих шляхів запозичення і ймовірних мов-посередниць. Для дослідження запозичених лексем з німецької мови, необхідно враховувати не лише асимільовані форми у мовах-посередницях, але й вихідні форми поширення, їхню семантику в наріччях та окремих діалектах німецької мови, а також можливість поширення іншомовних лексичних одиниць з «мовних острівців» Карпат. Функціонування декількох форм однієї лексеми в німецькій мові пояснюється тим, що вона упродовж багатьох віків існувала в формі низки дрібних діалектів. Також виходячи з теорії плюрицентричності німецької мови можна виділяти національні варіанти німецької мови запозичені слов’янськими мовами, а врахування історичних та діалектологічних студій є важливою компонентою у дослідженні німецьких запозичень в діахронії. Простежуючи шляхи запозичення форм кожної лексеми з німецької мови, доцільно розглянути статус засвоєних словоформ, а також спосіб їхнього засвоєння в мові-джерелі, мові чи мовах-посередницях та мові чи мовах-реципієнтках, адже часто неоднакові форми стають літературними в різних мовах. Частина виходить з ужитку, а деякі поповнюють лексичний склад територіальних чи соціальних діалектів слов’янських мов.
Посилання
Акуленко В.В. (1997). Німецький вплив на розвиток української мови: проблеми методології. Мовознавство, 1, 12–19.
Боруцький А. (1997). Засвоєння українською та білоруською мовами лексем через польське посередництво в XV-XVII ст. Słowo. Tekst. Czas. Materiały z II Międzynarodowej Konferencji Naukowej. Szczecin. 298–303.
Гвоздяк О.М. (2011). Німецькі лексичні запозичення в українських закарпатських говірках. Studia Linguistica. Вип. 5. 362–368.
Горбач О. (1965). Північно-наддністрянська говірка й діялектний словник с. Романів Львівської области. Наукові записки=Wissenschaftliche Mitteilungen. Український технічно-господарський інститут. Vol. VІІ.
Горбач О. (1997a). Німецькі позичені слова в українській мові. Зібрані статті. Т. VIII: Історія мов. Діялектологія. Лексикологія = Horbatsch O. Deutsche Lehnwörter in der ukrainischen Sprache. Gesammelte Aufsätze. Bd. VIII: Ukrainische Sprachgeschichte. Dialektologie. Lexikologie. УВУ. 50-73.
Горбач О. (1997b). Південнобуковинська гуцульська говірка й діалектний словник с. Бродина, повіту Радівці. Зібрані статті. Т. VIII: Історія мов. Діялектологія. Лексикологія = Horbatsch O. Deutsche Lehnwörter in der ukrainischen Sprache. Gesammelte Aufsätze. Bd. VIII: Ukrainische Sprachgeschichte. Dialektologie. Lexikologie. УВУ. 123–275.
Дзендзелівський Й.О. (1996). Арго нововижівських кожухарів на Волині. Українське і слов’янське мовознавство. НТШ. 245–285.
Кобилянський Б. В. (1976). До вивчення германізмів і полонізмів в українській мові. Мовознавство. 1976. № 6. 31–35.
Костюк Д. В. (1982). Польська мова – посередник германізмів в українській мові у XVII ст. Лексика української мови в її зв’язках з сусідніми слов’янськими і неслов’янськими мовами : тези доповідей. Ужгород. 131–132.
Кочерган М. П. (1997). Німецькі лексичні запозичення в південно-західних говорах української мови. Мовознавство. № 1. 19–24.
Ліперовська Н. (1934). Націоналізм в етимології. Мовознавство. № 2. С. 83–92.
Лопушанський В.М. & Пиц, Т.Б. (2011). Німецькомовні лексичні запозичення у південно-західних говорах України. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Посвіт.
Неґрич М. (2008). Скарби гуцульського говору: Березови́. Інститут українознавства НАН ім. І. Крип’якевича.
Онишкевич М. Й. (1970). Германізми в бойківському діалекті. Іноземна філологія. Вип. 21. С. 38–45.
Онишкевич М.Й. (1984). Словник бойківських говірок. Наукова думка. Т. 2. 516.
Пиц Т.Б. (2011). Посередництво німецької мови у запозиченні іншомовних лексем південно-західними говорами української мови. Сучасні дослідження з іноземної філології: Збірник наукових праць. Vol. 9. 374–379.
Пиц Т.Б. (2013). До проблеми дослідження німецьких запозичень в українській говірковій лексиці. Наукові записки. Сер. : Філологічна. Vol. 35. 281–284.
Пиц Т.Б. (2013). До проблеми посередництва польської мови у запозиченні німецьких слів українською мовою. Наукові записки. Сер.: Філологічна (мовознавство). Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. Вип. 119.
Пиц Т.Б. (2022b). Східнонімецькі назви ремісників в ареалі слов’янських мов XIV– XVII ст. Пóсвіт.
Пиц Т. (2003). Шляхи проникнення німецькомовних лексичних запозичень у південно-західні говори України. Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів. Мовознавство: Збірник наукових статей. Чернівці : Рута, 233–237.
Сімович В. (1937). [Рецензія на науковий збірник: Збірник комісії для дослідження історії української мови, Т. І. за редакцією акад. А. Кримського та проф. М. Драй-Хмари, Всеукраїнська Академія Наук, Київ, 1931, ст. 340]. Записки Наукового Товариства імени Шевченка. T. CLV, 328-342.
Царалунга І. Б. (2014). Роль польської мови у засвоєнні германізмів на українському мовному ґрунті. Поділля. Філологічні студії : зб. наук. пр. Вип. 6. Ч.1. 193–200.
Шелудько Д. (1931). Німецькі елементи в українській мові. 3бірник комісії для дослідження історії української мови. Київ. T. 1. С. 1–60.
Яцюк І. (1996). Німецькі діалекти Карпатського регіону. Діахронія й синхронія (на матеріалі говірок Закарпаття, Галичини та Буковини) : автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.04. Київ. 24 с.
Besters-Dilger J. (2002). Deutsche lexikalische Entlehnungen im Ukrainischen. Zur Frage der polnischen Vermittlung und heutigen Aktualität. Crossroads of Cultures: Central Europe. Masarykova univerzita. 25–51.
Besters-Dilger J. (2006). Deutsch-galizische lexikalische Sprachbeziehungen (mit besonderer Berücksichtigung der Austriazismen). Wiener slawistischer Almanach. Vol. 65. 29–42.
Eggers E. Hentschel G. (1987). Lehnwort – Sprachkontakt – Etymologie. Kultur-und Sprachkontakte im Polnischen / hrsg. von Hentschel, G., G. Ineichen, A. Pohl. München. 217–225.
Hentschel G. & Anders-Marnowsky S. & Tesch S. (2019). Zur russischen Vermittlung von Germanismen ins Polnische während der Zeit der polnischen Teilungen. Prace Filologiczne. Vol. LXXIV. 351–363. DOI: https://doi.org/10.32798/pf.473
Hentschel G. & Anders-Marnowsky S. & Tesch S. (WbLwDPO) Wörterbuch der parallelen Lehnwörter aus dem Deutschen im Polnischen und in den ostslavischen Sprachen. URL: http://lwp-neu.ids-mannheim.de/portal?dict=Wander#
Hentschel G. (2009). Intensität und Extensität deutsch-polnischer Sprachkontakte von den mittelalterlichen Anfängen bis ins 20. Jahrhundert am Beispiel deutscher Lehnwörter im Polnischen. Unsere sprachlichen Nachbarn. Die Kontaktbeziehungen zwischen Deutsch und seinen Grenznachbarn. Brockmeyer. 157–173.
Kellermeier-Rehbein B. (2014). Plurizentrik: Einführung in die nationalen Varietäten des Deutschen. Schmidt.
Major O. (1999). Germanische Interferenzen in den ukrainischen Mundarten. Studien zu deutsch-ukrainischen Beziehungen. München : Ukrainische Freie Universität, Bd. 3. 59–67.
Tymchenko Y. (2001). Polnisch als Vermittlungssprache bei den Entlehnungen aus dem Deutschen ins Ukrainische. Tausend Jahre polnisch-deutsche Beziehungen. Sprache – Literatur – Kultur – Politik. Materialien des Millennium-Kongresses 5.-8. April 2000, Warszawa. Warszawa : Graf-Punkt. 318–325.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
