«ДІВЧИНА З ДАНІЇ»: ЕКФРАЗИС У ТВОРІ ТА НА ЕКРАНІ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню екфразису, як міжмистецького явища, у літературному та кінематографічному контекстах. Мета статті здійснити порівняльну інтерпретацію екфразису на прикладі твору сучасного британського письменника Девіда Еберсгоффа «Дівчина з Данії» (2000) та його однойменної екранізації Тома Гупера 2015 року. Твір натхненний історією життя непересічних митців початку ХХ століття: пейзажиста Ейнара Вегенера (Лілі Ельбе) та його дружини, художниці-портретистки Герди Вегенер. В основі запропонованого дослідження лежить компаративний метод, що передбачає порівняльний аналіз літературного та кінематографічного творів, які належать до різних «семіотичних дискурсів». Для роботи з текстовою складовою та для виокремлення лексичних одиниць, що використовувались автором для створення екфрастичних описів було обрано когнітивно-семіотичний метод. Такий підхід сприяє глибшому розумінню природи та функцій екфразису як мистецького явища, а також підкреслює його важливість у міжкультурному та міжмистецькому діалозі. Розвідка виконана у руслі інтермедіальних досліджень, які передбачають розуміння екфразису як інтермедіального посилання в межах різних знакових систем. Було виявлено, що екфрази у творі та у фільмі, хоча і представляють ті ж самі мистецькі об'єкти (у нашому випадку, живопис), передають їхню повноту неоднорідно. Розглядаючи різні типи екфразису (атрибутивний, зображальний, інтерпретаційний, драматичний), було відзначено, що кожен з них виконує свою власну інтонаційну роль, що допомагає краще зрозуміти сюжет та ідеї твору. Вербально екфразис у структурі тексту був реалізований за допомогою лексичних одиниць, які можна віднести до однієї тематичної групи живопис, яка містить кілька підтем: інструменти та мистецькі техніки, колір, враження/сприйняття. Перспектива подальших досліджень полягає в аналізі інших творів та їхніх екранізацій з мистецькою тематикою, де екфразис охоплюватиме не лише живопис, але й архітектуру чи скульптуру.