МІФОПОЕТИКА ПЕРСОНАЛІЗМУ В РОМАНІ ЙОЗЕФА РОТА «СТО ДНІВ»
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2024.4.35Ключові слова:
австрійська література, міфопоетика, інтеркультурність, екзистенційна ізоляція, пошук сенсу життя, Наполеон, Йозеф РотАнотація
У статті на підставі аналізу роману Йозефа Рота «Сто днів» досліджується специфіка трансформації «історичного типу» в символічний і міфологічний. Проаналізовано характерні образи і мотиви, які є прикладом постійного пошуку письменника між фікцією, реальністю та міфом. Стверджується, що єдиний історичний роман Йозефа Рота є свідченням конструювання ієрархії взаємодії міфу та історії. На відміну від традиційного для письменника «габсбурзького міфу» з його політичною функцією, фігура Наполеона показана ним як реальна та уявна постать водночас, а тому авторка запропонувала проєкцію міфопоетики персоналізму на двох взаємозалежних рівнях sacrum і profanum. Встановлено, що фігура протагоніста балансує між сучасними трактуваннями Умберто Еко про Супермена і трікстера. Міфопоетику постаті Наполеона у трактуванні Йозефа Рота вдало доповнюють узагальнення/уточнення у ракусі теорії Карла Ґустава Юнґа про архетипи і самість, а також ментального картографування. У дослідженні виявлені «фігури в історичному матеріалі», зокрема мотиви екзистенційної ізоляції Наполеона як протагоніста, приклади фетишів і тотемів (згідно з теорією Еміля Дюркгайма), архетип відродження/смерті, «материнського комплексу сина», а також «релігійну достойність». Згідно з проведеним аналізом, фігура Наполеона у трактуванні Йозефа Рота є лише частково міфічним персонажем, оскільки на тлі історії французького імператора письменник зображує трагедію цілого покоління – вигнанців у повоєнну (після Першої світової війни) добу, тих, що беззастережно вірили у проголошенні ідеали і цінності міжвоєння. Дослідження показало адекватність використання класичних досліджень з царини психології, антропології, семіотики і соціології для розкриття взаємодії між міфом і художньою літературою. Специфіка міфопоетики персоналізму, представлена у романі «Сто днів», показує, зокрема, й нашарування образів, мотивів, реалій політики, ідеології, які таким чином є підґрунтям тексту-культури, «зануренням» Йозефа Рота у європейський культурний простір 1920–1930-х років.
Посилання
Барт Р. Від тексту до твору / пер. Ю. Ґудзя. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. М. Зубрицької. 2-е вид., доповнене. Львів : Літопис, 2001. С. 491–496.
Барт Р. Фрагменти мови закоханого / пер. з фр. М. Філь. Львів : «Ї», 2006. 283 с.
Бовуар С. Друга стать. У двох томах. Том 1 / пер. з фр. Н. Воробйова, П. Воробйов, Я. Собко. Київ: Основи, 1994. 390 с.
Борхес Х. Л. Алеф / пер. з ісп. В. Й. Шовкуна, С. Ю. Борщевського. Харків: Фоліо, 2009. 572 с.
Дюркгайм Е. Первісні форми релігійного життя: Тотемна система в Австралії / пер. з фр. Г. Філіпчука, З. Борисюк. Київ : Юніверс, 2002. 424 с.
Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів / пер. з англ. М. Гірняк. Львів : Літопис, 2004. 383 с.
Костельник Г. Наполєон і Сталін як представники духа свого часу. Львів : Бібльос, 1933. 35 с.
Леві-Строс К. Структурна антропологія / пер. з фр. З. Борисюк. Вид. друге. Київ : Основи, 2000. 387 с.
Маценка С. Метамистецтво: словник досвіду термінотворення на межі літератури й музики. Львів : Апріорі, 2017. 120 с.
Набитович І. Універсум sacrum’у в художній прозі (від модернізму до постмодернізму). Дрогобич – Люблін : Посвіт, 2008. 600 с.
Рот Й. Сто днів / пер. з нім. П. Таращук. Харків : Фоліо, 2016. 236 с.
Фрай Н. Великий код: Біблія і література / пер. з англ. І. Старовойт. Львів : Літопис, 2010. 360 с.
Фройд З. Вступ до психоаналізу. Лекції зі вступу до психоаналізу з новими висновками / пер. з нім. П. Таращук. Київ: Основи, 1998. 709 с.
Юнґ К. Ґ. Архетипи і колективне несвідоме / пер. з нім. К. Котюк. Львів : Астролябія, 2013. 588 с.
Юнґ К. Ґ. AION. Нариси щодо символіки самості / пер. з нім. К. Котюк. Львів : Астролябія, 2016. 432 c.
Broeman B. M. Joseph Roth’s “Die Hundert Tage”: A New Perspective. Modern AustrianLiterature. 1978. Vol. II. P. 35–50.
Bronsen D. Joseph Roth. Eine Biographie. Gekürzte Fassung. Köln : Kiepenheuer & Witsch, 1993. 421 S.
Magris C. O demokracji, pamięci i Europie Środkowej. Wybór i przekład Joanna Ugniewska. Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, 2016. 365 s.
Scheible H. “Mythos Napoleon” in der Literatur der zwanziger und dreißiger Jahre. Am Beispiel von Joseph Roths Roman “Die Hundert Tage” mit einem Blick auf Chantal Thomas “Les adieux’s à la reine”. Joseph Roth: Europäisch-jüdischer Schriftsteller und österreichischer Universalist. Hrgs. von M. M. Zalaznik und J. G. Lughofer. Berlin – Boston : De Gruyter, 2011. P. 183–206.
Sternburg W. Joseph Roth. Eine Biographie. Köln : Kiepenheuer & Witsch, 2009. 559 S.