МІФОПОЕТИКА ПЕРСОНАЛІЗМУ В РОМАНІ ЙОЗЕФА РОТА «СТО ДНІВ»

Анотація

У статті на підставі аналізу роману Йозефа Рота «Сто днів» досліджується специфіка трансформації «історичного типу» в символічний і міфологічний. Проаналізовано характерні образи і мотиви, які є прикладом постійного пошуку письменника між фікцією, реальністю та міфом. Стверджується, що єдиний історичний роман Йозефа Рота є свідченням конструювання ієрархії взаємодії міфу та історії. На відміну від традиційного для письменника «габсбурзького міфу» з його політичною функцією, фігура Наполеона показана ним як реальна та уявна постать водночас, а тому авторка запропонувала проєкцію міфопоетики персоналізму на двох взаємозалежних рівнях sacrum і profanum. Встановлено, що фігура протагоніста балансує між сучасними трактуваннями Умберто Еко про Супермена і трікстера. Міфопоетику постаті Наполеона у трактуванні Йозефа Рота вдало доповнюють узагальнення/уточнення у ракусі теорії Карла Ґустава Юнґа про архетипи і самість, а також ментального картографування. У дослідженні виявлені «фігури в історичному матеріалі», зокрема мотиви екзистенційної ізоляції Наполеона як протагоніста, приклади фетишів і тотемів (згідно з теорією Еміля Дюркгайма), архетип відродження/смерті, «материнського комплексу сина», а також «релігійну достойність». Згідно з проведеним аналізом, фігура Наполеона у трактуванні Йозефа Рота є лише частково міфічним персонажем, оскільки на тлі історії французького імператора письменник зображує трагедію цілого покоління – вигнанців у повоєнну (після Першої світової війни) добу, тих, що беззастережно вірили у проголошенні ідеали і цінності міжвоєння. Дослідження показало адекватність використання класичних досліджень з царини психології, антропології, семіотики і соціології для розкриття взаємодії між міфом і художньою літературою. Специфіка міфопоетики персоналізму, представлена у романі «Сто днів», показує, зокрема, й нашарування образів, мотивів, реалій політики, ідеології, які таким чином є підґрунтям тексту-культури, «зануренням» Йозефа Рота у європейський культурний простір 1920–1930-х років.