ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ МОВИ ТА КУЛЬТУРИ: АНАЛІЗ ГІПОТЕЗИ СЕПІРА-УОРФА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/folium/2025.7.11

Ключові слова:

гіпотеза Сепіра-Уорфа, мова, культура, лексема.

Анотація

У статті розглядається проблема аналізу основних підходів до вивчення взаємодії мови та культури на основі гіпотези Сепіра-Уорфа. Представлено наукові положення та висновки деяких зарубіжних дослідників у контексті гіпотези Сепіра-Уорфа. Визначено основні постулати гіпотези лінгвістичної відносності, а саме: мова тільки впливає на мислення, і наряду з лінгвістичними категоріями мислення формується також під впливом традицій і деяких видів немовної поведінки; мова визначає мислення, і, відповідно, лінгвістичні категорії обмежують і визначають когнітивні категорії. Наведено приклади аналізу взаємодії мови та культури на прикладі української, англійської та німецької мов. Доведено, що наведені приклади демонструють, як через мову кожна культура виражає свої цінності, переконання та унікальне сприйняття світу. Доведено, що: пізнавальні можливості носіїв різних мов дуже відрізняються через використання різних методів навчання; представники різних мов можуть по-іншому осмислювати простір і час (орієнтація в просторі, часі), а також деякі лінгвістичні категорії (відокремлення спектру кольорів; сприйняття форми усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків). Зосереджено увагу на основних аспектах, як саме мова формує культуру, а саме: передача традицій і знань; формування світогляду; створення ідентичності та згуртованості; моральні та етичні установки; вираження емоцій та почуттів; культурні коди і символи. Результати аналізу виявили, що мова у своїй лексиці, граматичних, структурах, морфологічних та синтаксичних особливостях фіксує наше світобачення і відповідно людина поводиться стосовно цього світу, виходячи із того, яким його позиціонує мова.

Посилання

Дойчер, Ґ. (2010). Рідна мова визначає спосіб мислення. URL: https://texty.org.ua/articles/24939/Ridna_mova_vyznachaje_

sposib_myslenna_Chastyna_druga-24939/. (дата звернення: 26.08.2025).

Boroditsky, L. (2020). Effects of Language on Visual Perception. Trends in cognitive sciences, 24(11), 930–944.

Boroditsky, L. (2019). Language and the brain. Science, 366 (6461), 13.

Lucy, J. (1992). Grammatical Categories and Cognition: A Case Study of the Linguistic Relativity Hypothesis. Cambridge : Cambridge

University Press.

Lucy, J. (1992). Language Diversity and Thought: A Reformulation of the Linguistic Relativity Hypothesis. Cambridge : Cambridge University

Press.

Sapir, E. (1907). Herder’s “Ursprung der Sprache”. Chicago: University of Chicago Press.

Slobin, D. (1996). From “Thought and Language” to “Thinking for Speaking” / J. J. Gumperz, S. C. Levinson (eds.). Rethinking Linguistic Relativity. Cambridge : Cambridge University Press, P. 70–96.

Whorf, B. (1940). Science and linguistics. MIT Technology Review.

Whorf, B. (1941). The Relation of Habitual Thought and Behavior to Language. Language, Culture and Personality.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-30

Як цитувати

Бровко, К., Дячок, Н., & Курнилович, М. (2025). ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ МОВИ ТА КУЛЬТУРИ: АНАЛІЗ ГІПОТЕЗИ СЕПІРА-УОРФА. Folium, (7), 75–79. https://doi.org/10.32782/folium/2025.7.11

Номер

Розділ

Статті