КОРПУСНИЙ ПІДХІД ДО АНАЛІЗУ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ ГІДНІСТЬ В УКРАЇНСЬКОМУ ТА АНГЛІЙСЬКОМУ МЕДІАДИСКУРСІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/folium/2025.7.27

Ключові слова:

концепт, медіадискурс, когнітивна лінгвістика, міжмовне порівняння, корпусний аналіз.

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз вербалізації концепту ГІДНІСТЬ в українському та англійському медіадискурсі. Актуальність дослідження зумовлена потребою вивчення культурно-емоційного та поняттєвого наповнення концептів, які відображають соціальні цінності, моральні орієнтири та є ключовими у сучасному медіа дискурсі. Основна мета роботи полягає у порівнянні способів вербалізації концепту ГІДНІСТЬ у англійській та українській мовах на основі інтегрованого словникового та корпусного аналізу, що дозволяє одночасно виявити як лексичну репрезентацію поняття, так і його реальні вживання у медійному середовищі, зокрема у новинних текстах. Методологія дослідження передбачає детальний аналіз визначень концепту у сучасних тлумачних словниках української та англійської мов, виокремлення ключових семантичних компонентів, побудову синонімічних рядів і оцінку частотності їхнього використання у корпусах. Проведено контекстуальний аналіз репрезентації концептів ГІДНІСТЬ/DIGNITY у корпусі української мови ГРАК та англомовному корпусі News on the Web. Це дозволило виявити колокації та типові комунікативні функції концепту в різних жанрах медіатекстів. Такий підхід дозволив простежити як когнітивні, так і культурно- емоційні аспекти вербалізації ГІДНОСТІ у двох мовах. Результати показали, що концепт ГІДНІСТЬ в українській та англійській мовах має спільну базову семантичну структуру, але відрізняється за стилістичними, емоційними та соціокультурними відтінками. Зокрема, англійські тексти демонструють тенденцію до більш формального і нормативного використання поняття, тоді як українські медіатексти відображають ширший спектр емоційних оцінок та індивідуальних і соціальних конотацій. Висновки дослідження підкреслюють важливість міжмовного порівняльного підходу для глибшого розуміння концептів як культурно- когнітивних структур та відкривають перспективи подальших досліджень у сфері когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології та медіакомунікації, зокрема у контексті аналізу емоційних і соціально значущих концептів у сучасному медіадискурсі.

Посилання

Великий тлумачний словник сучасної української мови. (2005). Уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. К.; Ірпінь : ВТФ «Перун»

Великий тлумачний словник сучасної української мови. (2009). Ред. П. М. Мовчан, В. Й. Клічак, В. В. Німчук. Київ : Дніпро.

Великий тлумачний словник української мови. (2005). Уклад. Т. В. Ковальова. Харків : Фоліо.

Левченко, О. (2017). Корпуснобазований підхід до моделювання концептів (на прикладі концепту Тіло). Studia slawistyczne:

Etnolingwistyka i komunikacja meidzykulturowa, 2 3 7 – 2 6 2 . h t t p s : / / d o i . o r g / 1 0 . 1 3 1 4 0 /RG.2.2.31278.54088

Новий тлумачний словник української мови. (2004). Уклад. В. В. Яременко, О. Сліпушко. Київ : Аконіт.

Пасик, Л.А. (2016). Об’єктивація та дискурсивна профілізація концепту PARTNERWAHL/ВИБІР ПАРТНЕРА (на матеріалі німецької мови). Дис. … канд. філол. наук. Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки. Луцьк. URL: http://phd.znu.edu.ua/page/dis/02_2016/Pasyk_dis.pdf

Приходько, А.М. (2008). Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики. Запоріжжя : Прем’єр.

С. 324–331.

Пянковська, І.В. (2022). Концепція та методологія медіадискурсу = Concept and methodology of media discourse. Закарпатські

філологічні студії, 26(1), 182–187. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2022.26.1.35

Серебрянська, І.М. (2019). Концепт ОСВІТА в дискурсивних вимірах. Автореф. дис. … канд. філол. наук. Київський національний

університет імені Тараса Шевченка. Київ. URL: https://scc.knu.ua/upload/iblock/aff/dis_Serebrianska_I_M.pdf

Словник української мови: в 11 т. (1971). (Т. 2: Г-Ж). Голов. ред. І. К. Білодід. Київ : Наукова думка.

Шведова, М., фон Вальденфельс, Р., Яригін, С., Рисін, А., Старко, В., Ніколаєнко, Т., Лукашевський, А. та ін. (2017–2025). Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК). Київ, Львів, Єна. URL: https://uacorpus.org/

Baker, P. (2006). Using corpora in discourse analysis. London: Continuum.

CED – Cambridge English Dictionary. URL: https://dictionary.cambridge.org

COD – Collins Online Dictionary. URL: https://www.collinsdictionary.com/

Davies, M. (2013–). News on the Web Corpus (NOW). Retrieved from https://www.english-corpora.org/now/

Filmore, C.J. (1982). Frame semantics. In Linguistics in the Morning Calm (P. 111–138). Seoul: Hanshin Publishing Co.

Geeraerts, D., & Cuyckens, H. (2012). Introducing cognitive linguistics. In The Oxford Handbook of Cognitive Linguistics. Oxford: Oxford University Press.

LDOCEO – Longman Dictionary of Contemporary English Online. URL: https://www.ldoceon-line.com/

MWD – Merriam-Webster Dictionary. URL: https://www.merriam-webster.com/

Romanyshyn, N. (2020). Application of corpus technologies in conceptual studies (based on the concept Ukraine actualization in English and Ukrainian political media discourse). CEUR Workshop Proceedings, 2604, 472–488.

Talbot, M. (2007). Media discourse: Representation and interaction. Edinburgh University Press.

Van Dijk, T. A. (1988). News as discourse. Hillsdale: Lawrence Erlbaum Associates. 176 p.

Wierzbicka, A. (1997). Understanding cultures through their key words: English, Russian, Polish, German, and Japanese. New York:

Oxford University Press. 232 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-30

Як цитувати

Раделицька, Л., & Ділай, М. (2025). КОРПУСНИЙ ПІДХІД ДО АНАЛІЗУ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ ГІДНІСТЬ В УКРАЇНСЬКОМУ ТА АНГЛІЙСЬКОМУ МЕДІАДИСКУРСІ. Folium, (7), 187–193. https://doi.org/10.32782/folium/2025.7.27

Номер

Розділ

Статті