ГЕНЕРАТИВНИЙ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І МАЙБУТНЄ АНГЛІЙСЬКОЇ ЯК ЛІНГВА ФРАНКА У ГЛОБАЛЬНІЙ БІЗНЕС-КОМУНІКАЦІЇ

Анотація

Сучасний ландшафт глобальної бізнес-комунікації переживає глибоку та багатовимірну трансформацію, основним рушієм якої є стрімкий розвиток і широке впровадження генеративного штучного інтелекту (ШІ). Починаючи з кінця 2022 року, безпрецедентна поява та швидке поширення великих мовних моделей (LLM) істотно порушили усталені припущення щодо беззаперечного домінування англійської мови як головної лінгва франка у міжнародній комерції. Якщо традиційна парадигма Business English as a Lingua Franca (BELF) історично акцентувала увагу на ефективності, прагматичній адаптивності та узгодженні значень між представниками різних мовних спільнот, то зростаюча присутність ШІ запроваджує нову форму алгоритмічного посередництва, що докорінно змінює як комунікативні практики, так і очікування у професійному середовищі. У статті використано великий багатомодальний масив даних, який включає корпус обсягом 5 мільйонів слів, що складається з бізнес- текстів, створених як людьми, так і ШІ, а також етнографічні матеріали, зібрані у кількох транснаціональних корпораціях. Такий методологічний підхід дає змогу здійснити глибокий аналіз складного протиставлення між демократизацією та уніфікацією дискурсу, що формується у бізнес- комунікації, опосередкованій ШІ. Результати виявляють парадоксальну динаміку: з одного боку, інструменти ШІ істотно розширюють доступ до комунікації, знижують когнітивні бар’єри та надають неносіям англійської мови безпрецедентні можливості долучатися до глобальних взаємодій; з іншого – вони одночасно закріплюють англоцентричні норми, стандартизовані стилістичні конвенції та тенденцію до одноманітності у професійному мовленні. У статті стверджується, що теорія English as a Lingua Franca (ELF) має еволюціонувати з урахуванням нової взаємодії між мовною різноманітністю, алгоритмічним посередництвом і глобальними бізнес-практиками. Розглядаючи ШІ не лише як допоміжний інструмент, а й як впливового актора у формуванні дискурсивних норм, дослідження пропонує нове бачення теоретичних дискусій у межах прикладної лінгвістики. Ширші імплікації аналізу стосуються корпоративної стратегії, подальшого розвитку педагогіки BELF, етичного проєктування систем штучного інтелекту та міжнародної мовної політики у сфері комерції.