“DOUBT OVER CERTAINTY”: НЕВЛАСНЕ-ПРЯМЕ МОВЛЕННЯ ЯК МАРКЕР ПСИХОЛОГІЧНОЇ КРИЗИ У РОМАНІ РОБЕРТА ГАРРІСА «CONCLAVE»
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2026.9.6Ключові слова:
невласне-пряме мовлення, наратор, персонаж, синтаксичні маркери, стилістичні маркери, лексична варіативність, епістемічна модальність, Роберт ГаррісАнотація
У статті окреслено лексичні, граматичні та стилістичні особливості використання невласне-прямого мовлення (НПМ) у романі Роберта Гарріса «Conclave». НПМ виступає ключовим лінгвостилістичним засобом у творчости Роберта Гарріса. Адже насамперед НПМ поєднує об’єктивну точку зору оповідача від третьої особи з особистими внутрішніми конфліктами кардинала Ломелі. Підкреслено, що завдяки техніці подвійного голосу Роберт Гарріс надає оповіді психологічної глибини, створюючи передумови для комплексного аналізу внутрішнього конфлікту та руйнування суворих релігійних правил. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розглянути невласне-пряме мовлення не лише як синтаксичне явище, а й як потужний когнітивний і стилістичний засіб для відображення психологічної драми персонажа та соціальної критики в сучасній англомовній прозі Дослідження має на меті встановити специфіку лексико-стилістичних характеристик НПМ для зображення психологічного стану кардинала Ломелі в романі Роберта Гарріса «Conclave». Виокремлено такі завдання: окреслити поняття НПМ, розкрити особливості використання епістемічної модальности; виявити граматичні та стилістичні маркери психологічної кризи; а також довести статистично перевагу сумніву над впевненістю. У роботі використано такі методи дослідження: описовий метод; метод лексико-семантичного та стилістичного аналізу; контекстуально-інтерпретаційний аналіз; метод кількісних підрахунків. Особлива увага звернена на синтаксичну розірваність та лексичну варіативність у межах НПМ, що відображають внутрішній конфлікт головного героя на тлі подій Ватикану. Результати дослідження свідчать про те, що маркери сумніву, а також імпліцитне ускладнення тексту є основними лінгвістичними механізмами репрезентації кризи віри та зміни світогляду щодо релігії.
Посилання
Бехта, І. А. (2004). Дискурс наратора в англомовній прозі: монографія. Грамота.
Бехта, І. А. (2012). Дискурсна зона персонажа у фактурі художнього тексту. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна, 29, 248–250.
Banfield, A. (1982). Unspeakable sentences: Narration and representation in the language of fiction. Routledge & Kegan Paul.
Fludernik, M. (1993). The fictions of language and the languages of fiction. Routledge.
Harris, R. (2016). Conclave. Hutchinson.
Khan, K. U., et al. (2024). Voices entwined: The stylistic and thematic significance of free indirect discourse in Austen’s writing. Journal of Applied Linguistics and TESOL (JALT), 7(4), 1591–1618.
Leech, G. N., & Short, M. (2007). Style in fiction: A linguistic introduction to English fictional prose. Pearson Education.
Leech, G. N., & Short, M. (2010). Style in fiction: A linguistic introduction to English fictional prose. Pearson Longman.
Lukšić, S. (2017). Uses of the category of free indirect thought presentation in Virginia Woolf’s novel To the Lighthouse. Hum, 12(17-18), 326–341.
Rundquist, E. (2017). Free indirect style in modernism. John Benjamins Publishing Company. https://doi.org/10.1075/lal.29
Toolan, M. (2007). Narrative: A critical linguistic introduction (2nd ed.). Routledge.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.









