АНТИІМПЕРСЬКА СПРЯМОВАНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ПИСЬМЕННИКА: ПСИХОЛОГІЧНІ МАРКЕРИ РЕКОНСТРУКЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ БАГРЯНОЗНАВСТВА)

Автор(и)

  • Ігор Михида Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка https://orcid.org/0009-0006-5498-3155

DOI:

https://doi.org/10.32782/folium/2026.9.22

Ключові слова:

І. Багряний, антиімперська спрямованість, антитоталітарний, особистість письменника, психологічні маркери, національна ідентичність, психопоетика, екзистенційні виклики

Анотація

У статті осмислюються підходи до розуміння психологічних чинників та внутрішніх механізмів формування антиімперської спрямованості особистості письменника із використанням здобутків психологічної науки на матеріалі багрянознавства. Актуальність студії зумовлена необхідністю теоретичного осмислення феномену спротиву тоталітарному тиску та деколонізації української літератури в умовах сучасних екзистенційних викликів. Запропоновано комплексний методологічний підхід, що синтезує здобутки психопоетики, постколоніальної критики, аналітичної психології, психоаналізу та концепцій когнітивної й гуманістичної психології. Антиімперську спрямованість визначено як інтегральну властивість творчої особистості, що виявляється у стійкій етичній та світоглядній опозиції до колоніального дискурсу, моральній автономії, внутрішній свободі й активній культурній відповідальності. Доведено, що протистояння імперській системі починається із внутрішнього світоглядного вибору митця. На основі аналізу концепцій Е. Фромма, Дж. Холліса, Г. Лебона та З. Фройда, К. Г. Юнга з’ясовано взаємодію індивідуального травматичного досвіду, архетипних структур колективного несвідомого та тиску масової свідомості у процесі формування психотипу письменника-нонконформіста. З орієнтацією на дослідження науковців та попередні власні студії окреслено антиіперські ознаки спрямованості Івана Багряного та їхній вплив на творчість. Зазначено, що його художній доробок демонструє трансформаційний шлях подолання колективного та індивідуального «комплексу жертви», переплавлення екзистенційної травми в життєствердну, волюнтаристську позицію. Антитоталітарний дискурс митця постає як утвердження позитивної моделі людини, базованої на свободі й гідності. Запропоновані прийоми реконструкції психологічних маркерів розширюють інструментарій психопоетики та відкривають перспективи для аналізу творчості інших письменників, які творили в умовах тоталітарного тиску.

Посилання

Агеєва, В. (2011). Апологія модерну: обрис ХХ віку: статті та есеї. Грані-Т.

Балаклицький, М. (2005). «Нова релігійність» Івана Багряного. Смолоскип.

Годік, К. (2024). Моделі інтерпретації історичної пам’яті в романах Івана Багряного «Тигролови» та «Сад Гетсиманський». Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, 35(74)(6), 174–178. https://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.6/28

Клочек, Г. (1998). Романи Івана Багряного «Тигролови» і «Сад Гетсиманський». Степова Еллада.

Клочек, Г. (2007). Енергія художнього слова: збірник статей. РВВ КДПУ.

Колошук, Н. (2010) Іван Багряний: домінанти творчості та проблеми вивчення : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки.

Костюк, Г. (1983) Іван Багряний. У світі ідей та образів : вибране : критич. та іст.-літ. роздуми 1930–1980. Сучасність.

Лебон, Г. (2024). Психологія натовпу. Арій.

Михида, Л. (2014). Іван Багряний: таємниці творчої лабораторії. Мала проза. Український пріоритет.

Михида, С. (2012). Психопоетика українського модерну: Проблема реконструкції особистості письменника. Поліграф–Терція.

Неврлий, М. (2003). Маланюк і Багряний: дві концепції визволення України. Слово і час, (10), 28–34.

Павлишин, М. (1997). Козаки в Ямайці: постколоніальні риси в сучасній українській культурі. Канон та іконостас: Літературно-критичні статті (с. 223–237).

Павлишин, М. (2009, 8 жовтня). Постколоніальна критика і теорія. Вперед.

Постколоніалізм. Генерації. Культура. (2014) (Т. Гундорова, А. Матусяк, ред.) Лаурус.

Працьовитий, В. (2024). Національна ідентичність образів-характерів у романі «Маруся Богуславка» Івана Багряного. Вісник Львівського університету. Серія філологічна, (76), 224–234. https://doi.org/10.30970/vpl.2024.76.12575

Фромм, Е. (2019). Втеча від свободи (М. Яковлев, пер.). Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля».

Холліс, Дж. (2024). Міфологеми. Втілення невидимого світу. Видавництво Ростислава Бурлаки.

Шугай, О. (2013). Іван Багряний: нове й маловідоме. Есеї, документи, листи, спогади, нотатки, фактори (Кн. 1). Смолоскип.

Holland, J. H. (2000). Emergence: From chaos to order. Oxford University Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-10-01

Як цитувати

Михида, І. (2026). АНТИІМПЕРСЬКА СПРЯМОВАНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ПИСЬМЕННИКА: ПСИХОЛОГІЧНІ МАРКЕРИ РЕКОНСТРУКЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ БАГРЯНОЗНАВСТВА). Folium, (9), 185–191. https://doi.org/10.32782/folium/2026.9.22

Номер

Розділ

Статті