ЧАСТОТНИЙ ПРОФІЛЬ СПОНУКАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ У СУЧАСНОМУ АНГЛІЙСЬКОМОВНОМУ ТА УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ МЕДІАДИСКУРСІ: ЛІНГВОСТАТИСТИКА ТА АЛГОРИТМ АВТОМАТИЗОВАНОГО ВІДБОРУ

Анотація

У статті розглянуто функціональні та лінгвостатистичні особливості спонукальних конструкцій у сучасному англійськомовному та українськомовному медіадискурсі. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю об’єктивного вивчення синтаксичних структур у великих текстових масивах із застосуванням інструментарію автоматизованої обробки природної мови (NLP). Методологічну основу становить ужитковобазований підхід. Спираючись на нього, ми трактуємо частотність ужитку як ключовий чинник формування граматичних моделей. Метою дослідження є виявлення частотного профілю та прагматики цільових дієслів-предикатів на основі вибірки обсягом 1000 речень. Для агрегації та обробки макротекстового масиву (понад 43 тис. вебпублікацій) ми розробили та застосували інноваційний алгоритм мовою Python (із залученням бібліотеки spaCy та модуля DependencyMatcher), який уможливив точний автоматизований синтаксичний аналіз із подальшою експертною валідацією. Результати аналізу засвідчують виразну міжмовну асиметрію: відносна частотність дієслів-предикатів, що виражають переконання/ прохання та примус/наказ, в англійськомовному медіадискурсі у 3–4 рази перевищує показники українськомовних відповідників. Встановлено, що в англійській мові нефінітна комплементація функціонує як високопродуктивний засіб синтаксичної компресії. Натомість в українській мові інфінітивний комплекс слугує маркером інституційної директивності у формально-діловому регістрі новин. Крім того, виявлено показову тенденцію до використання конструкцій із неживими та абстрактними ініціаторами дії в обох мовах. У висновках зазначено, що вибір спонукальних конструкцій є дієвим інструментом прагматичного позиціонування, а розроблений алгоритм створює підґрунтя для автоматизованого аналізу дискурсивних моделей із залученням великих текстових масивів.