ДУАЛЬНА ПЛОЩИНА САТИРИ В БРИТАНСЬКОМУ МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/folium/2024.4.43

Ключові слова:

сатира, медійний дискурс, дуальна природа сатири, міфічна площина, реальна площина

Анотація

Стаття присвячена дослідженню дуальної площини сатири у британському медійному дискурсі. Основна увага зосереджена на лінгвопрагматичних особливостях сатири, її дуальності та способах використання історичних та сучасних контекстів для формування соціальної та політичної критики. Використовуючи методи якісного, контекстуально-інтерпретаційного аналізу та суцільної вибірки, автори дослідження проаналізували текстові матеріали з британського сатиричного журналу “Private Eye” за 2021–2022 роки, спираючись на теорію П. Сімпсона про структуру сатиричного дискурсу. Аналіз вибраних сатиричних текстів показав, що дискурс сатири характеризується виразною дуальністю, яка виникла зі злиття та взаємодії між реальною та міфічною площинами, які в свою чергу є проєкціями основних структурних елементів сатири – прайму та діалектичного елемента, з’єднаних між собою за допомогою таких стилістичних та лінгвістичних засобів як гра слів та каламбури для забезпечення когерентності сатиричного тексту. У дослідженні з’ясовано, що площина реальності активізується через відлуння реальних подій чи ситуацій місцевого, регіонального, національного чи міжнародного рівня, які спонукали до написання сатиричного тексту. Водночас міфічна площина актуалізується через використання відомих текстів-прецедентів, які включають сюжети творів В. Шекспіра, народних казок, колискових, байок, біблійних історій тощо. Згідно з аналізом, такі прецедетні тексти дозволяють сатирику перенести певні ознаки дійових осіб цих текстів на об’єктів сатиричної критики розширюючи таким чином ряд імплікатур, які зможе вивести реципієнт сатири. У статті виявлено, що завдяки високому рівню впізнаваності цих прецедентних текстів, що представляють міфічну площину сатири, дозволяє сатирику створити сильніший когнітивний ефект сатири у британському медійному дискурсі.

Посилання

Зикун Н. І. Сатирична публіцистика Наддніпрянщини в інформаційному просторі України: становлення, розвиток, жанрово-тематичні форми: дис.… д-ра наук із соціальних комунікацій: 27.00.04. Львів, 2016.

Зубрицька М. Теорія діялогізму М.Бахтіна. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / за ред. Марії Зубрицької. 2-е вид., доп. Львів : Літопис, 2001. С. 404–405.

Юрчишин В. М. Засоби реалізації структурних елементів сатири за методологією П. Сімпсона (на матеріалі Британського медіадискурсу) Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021а. Том 32 (71) №1. С. 233–239.

Юрчишин, В.М. Інконґруентність як спосіб реалізації діалектичного елемента сатири у британському медіа дискурсі. Актуальні питання іноземної філології, 17, 2022. С. 88–93.

Юрчишин В. М. Лінгвопрагматичні засоби реалізації сатиричних методів у британському медійному дискурсі. Записки з романо-германської філології. 2021б. Випуск 1 (46). С. 135–149.

Юрчишин В.М. Лінгвопрагматичні характеристики сатири в британському медійному дискурсі : дис. …д-ра філософії : 035-філологія. Івано-Франківськ, 2021в. 255 c.

Юрчишин В. М. Лінгвопрагматичні характеристики сатири як ехо метарепрезентації у британському медійному дискурсі. “Folium” No 2. 2023.

Юрчишин В. М. Роль контекстуальних ресурсів в інтерпретації сатиричних висловлень у Британському медійному дискурсі: лінгвопрагматичний підхід. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2020. № 46, том 2. С. 206–210.

Юрчишин В. М. Типологія сатиричних інтерпретацій у британському медійному дискурсі. Синопсис: текст, контекст, медіа. 2021г. 27(2), С. 77–85.

Юрчишин В. М. Характеризація сатири як засобу вираження комічного у британському медіадискурсі (на матеріалі журналу Private Eye) International scientific and practical conference «Philological sciences and translation studies: European potential» (July 9–10, 2021). Wloclawek: “Baltija Publishing”. 2021ґ. C. 180–183.

Emmott C. Narrative Comprehension: A Discourse Perspective. Oxford: Oxford University Press, 1997. 336 p.

Piskorska A. A relevance-theoretic perspective on humorous irony and its failure. Humor, vol. 27, no. 4, 2014. P. 661–685.

Raskin V., Attardo S. Non-literalness and non-bona fide in language: An approach to formal and computational treatments of humor. Pragmatics & Cognition. 1994. Issue 2(1). P. 31–69.

Raskin V. Linguistic heuristic of humor: A scriptbased semantic approach. International Journal of the Sociology of Language. 1987. Issue 65 P. 11–25.

Simpson P. On the discourse of satire: Toward a stylistic model of satirical humor. Amsterdam, The Netherlands : John Benjamins Publishing Company, 2003. 256 p.

Skalicky S. Investigating satirical discourse processing and comprehension: The role of cognitive, demographic, and pragmatic features. Language and Cognition, Volume 11. 2019. Issue 3. P. 499–525.

Yurchyshyn V. Linguopragmatic Features of Persuasive Power of Satire Based on Private Eye Magazine. European Scientific Journal. 2021. Issue 17(24), Р. 10–27.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-14

Номер

Розділ

Статті