VERBALIZATION OF EMOTIONAL AND EVALUATIVE UTTERANCES IN THE SEMANTIC AND WORD-FORMATION DIMENSION (ON THE EXAMPLE OF GERMAN AFFECTIONATE NICKNAMES)
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2026.8.9Keywords:
terms of endearment, petnames, affectionate nickname, emotional-evaluative semantics, type of word formation, semantic group, German.Abstract
The article is devoted to a comprehensive linguistic analysis of German pet names (Kosenamen), in particular affectionate nicknames (Übernamen), in the contemporary German-speaking space. The relevance of the study is determined by the need to systematize the semantic and word-formation characteristics of affectionate terms of address as an important component of speech etiquette, private communication, and the representation of interpersonal relationships. Within the anthropocentric paradigm of modern linguistics, such units are considered as a means of verbalizing emotional and evaluative semantics and an instrument for constructing an intimate discursive space. The aim of the study is to identify the structural and semantic features of Kosenamen, to establish their main thematic groups, and to determine productive types of word formation. The research material consists of 344 units of pet names selected from German-language online resources. Ten semantic groups of affectionate nicknames were identified. Productive are terms of endearment related to the gastronomic sphere (primarily sweets) and zoonyms, which reflects a tendency toward the metaphorization of positively marked features. A significant proportion are terms with fairy-tale and mythological, natural, social-role, humorous-ironic, and erotic semantics. It has been established that the word formation processes are compounding and derivation with the use of diminutive suffixes (-chen, -lein, -i, -li), while reduplication, contamination, abbreviation, and regressive derivation are less productive. The active influence of English borrowings testifies to the dynamism and openness of contemporary German-language private discourse. It has been proven that Kosenamen perform expressive-evaluative, pragmatic, and socially marking functions, reflecting the interaction of linguistic tradition, cultural models, and the speakers’ creativity.
References
Величко, Н. М. (2017). Засоби звертання в німецькій мові другої половини XX – початку XXI століття: соціолінгвістичний аспект:
дис. … канд. філол. наук, спец. 10.02.04. Київ.
Гаврилова, І. (2020). Лексико-граматичні особливості словотворення в сучасній німецькій мові. Актуальні питання
гуманітарних наук, 31(1), 285–289. https://doi.org/10.24919/2308-4863.1/31.213799
Леганькова, Л. А. (2007). Демінутив та аугментатив як носії значення суб’єктивної оцінки. Наукові праці Кам’янець-Подільського
державного університету. Філологічні науки, 15(1), 67–69.
Основні лінгвостилістичні поняття і категорії (словник-довідник філолога). (2015). Уклад. І. І. Коломієць. Умань : ВПЦ «Візаві».
Токарєва, Т. (2019). Стилістичні можливості словотвору в німецькій мові. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, 175, 182–188.
Nekula, M. (2003). System und Funktionen der Diminutive. Kontrastiver Vergleich des Deutschen und Tschechischen. Brücken. Neue
Folge, 11, 145–191.
Nübling, D. (2015). Emotionalität in Namen: Spitznamen, Kosenamen, Spottnamen – und ihr gendernivellierender Effekt. У Emotionalität im
Text (pp. 103–123). Tübingen: Stauffenburg.
Utri, R. (2017). Das slawische Element im österreichischen Deutsch – der Diminutiv: seine Funktionen, Anwendungsbereiche und Hintergründe. URL: https://www.researchgate. net/publication/313821660_REINHOLD_ U T R I _ D a s _ s l a w i s c h e _ E l e m e n t _ i m _ osterreichischen_Deutsch_-_der_Diminutiv_seine_Funktionen_Anwendungsbereiche_und_Hintergrunde
