THE MOTIF OF EMPATHY IN KAZUO ISHIGURO’S “KLARA AND THE SUN”: A SYMBOLIC-TROPOLOGICAL ASPECT
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2026.9.8Keywords:
empathy, dystopia, image-symbol, metaphorical tropes, metonymical tropes, metaphtonymy, technological alienationAbstract
This paper addresses the specificity of the empathy motif in Kazuo Ishiguro’s “Klara and the Sun” through the prism of its key and accompanying imagesymbols, along with thematically related tropes, which jointly shape this motif within the framework of philosophical and ethical problematics of dystopian fiction. The novel, narrated in the first person by a solar-powered girl-robot ‒ an artificial friend and companion to another of the novel’s heroines ‒ problematises manifestations of empathy and its absence in a dystopian world. The paper suggests a model of the novel’s imagery system comprising key (Klara, the Sun) and accompanying (the Beggar Man and his dog, the Store, the Hill) image-symbols related to the empathy motif, each of them being associated with one of the novel’s basic philosophical and ethical issues, those of technological alienation, class segregation, and ecological crisis. The unfolding of the above motif is to a great extent grounded in the interaction of metaphorical and metonymical tropes used to create Klara’s metaphtonymic image (ARTIFICIALITY / CONSTRUCTEDNESS stands for NATURALNESS → A CONSTRUCTED ANTHROPOMORPHIC ARTEFACT IS A HUMANE BEING) and the personified Sun’s image (LUMINARY BODY IS A PERSON; EMPATHY IS NOURISHMENT / LIGHT). The accompanying image-symbols foreground the social, liminal, and trial-related dimensions of the android’s empathy via the chain of metaphors and metonymies: HOMELESSNESS stands for LONELINESS; EMPATHY IS CLOSENESS / ATTACHMENT; UNDERSTANDING IS SEEING / OBSERVING; EMPATHY IMITATION / CONSTRUCTION IS A COMMODITY; EMPATHY IS BRIDGING THE DISTANCE / TRAVELING ANOTHER’S PATH; THE STORE stands for WELL-BEING; SACRIFICE IS ACTION. Synthesising the Genre theory of dystopia, the main assumptions of Сognitive poetics and Theory of imagery, along with the Conception of literary symbolism, will foster a deeper understanding of the mechanisms behind the literary representation of empathy viewed through the lens of society technologisation, as well as searching the ways of interpreting various linguistic and literary phenomena within the philosophical and ethical context.
References
Бєлєхова, Л. І. (2002). Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект [Дис. докт. філол. наук, Київський національний лінгвістичний університет].
Бєлєхова, Л. & Шаповал, О. (2025). Неприродний наратив у романі Кадзуо Ішіґуро «Клара і Сонце» у когнітивно-наратологічній перспективі. Вісник науки та освіти, 10(40), 256‒266. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2025-10(40)-256-266
Висоцька, Н. О. (2024). (Нео)міфологічна «свідомість» штучного інтелектув технократичній дистопії Кадзуо Ішігуро. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Література в деталях: культурологічний аспект» (ХХІ Філологічні читання пам’яті Н. С. Шредер) (с. 17–20). Тріменс ЛТД.
Горчак, Т. Ю. (2009). Словесний образ-символ в американській поезії ХХ століття: когнітивно-семіотичний аспект [Дис. канд. філол. наук, Київський національний лінгвістичний університет].
Довганич, М. В. (2020). «Японський» контекст романів Кадзуо Ішіґуро. Записки з романо-германської філології, 1(44), 360–374. https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.1(44).211029
Іванова, А. О. (2020). Жанрові особливості антиутопії: теоретичний аспект. Закарпатські філологічні студії, 3(13), 77–81. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2020.13-3.14
Мельник, Т. (2026). Трансформація гуманізму як орієнтир формування соціальної та етичної відповідальності особистості (на матеріалі роману К. Ішіґуро «Клара і Сонце»). Journal of Cross-Cultural Education, 1(7). https://doi.org/10.31652/2786-9083-2026-7(1)-92-102
Мірошниченко, Л. (2025). Варіації взаємодії людини і соціальної роботки в імажінативному експерименті Кадзуо Ішіґуро – романі «Клара і Сонце». Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, 2(38), 78‒85. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2025.38.11
Ніконова, В. Г., Хаботнякова, П. С. (2021). Ґенеза біблійного образу-символу в лінгвістичній парадигмі. In Innovative pathway for the development of modern philological sciences in Ukraine and EU countries (c. 102‒119). Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-031-5-29
Прокопович, Л. В. (2024). Проблематика морально-етичних меж біотехнологій в контексті антиутопій. Перспективи. Соціально-політичний журнал, (3), 125–130. https://doi.org/10.24195/spj1561-1264.2024.3.15.
Скокова, Н. (2022, 10 січня). Засторога на майбутнє. Kyiv Daily. https://kyivdaily.com.ua/klara-i-soncze-2/
Таратута, С. Л. (2024) Жанр антиутопії в творчості Кадзуо Ішігуро: традиції і новаторство. Сучасні дослідження з іноземної філології, 2(26), 237–258. https://doi.org/10.32782/2617-3921.2024.26.237-260
Хаботнякова, П. С. (2015). Кореляція понять “образ”, “символ” та “образ-символ” у сучасній лінгвістичній парадигмі (на прикладах творів Френка Перетті). Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія, 18(2), 190–194.
Goossens, L. (1990). Metaphtonymy: The interaction of metaphor and metonymy in expressions for linguistic action. Cognitive Linguistics, 1(3), 323–340.
Keen, S. (2006). A theory of narrative empathy. Narrative, 14(3), 207–236. https://doi.org/10.1353/nar.2006.0015
Lakoff, G., & Johnson, M. (1980). Metaphors we live by. University of Chicago Press.
Long, J., & He, J. (2021). Cultural semiotics and the related interpretation. In Proceedings of the 2021 International Conference on Public Relations and Social Sciences (ICPRSS 2021) (pp. 1268–1272). Atlantis Press. https://doi.org/10.2991/assehr.k.211020.340
Muhsina, M. S., & Gnanamuttu, L. A. (2023). A critical study of genetic enhancement through ‘lifting’ in Kazuo Ishiguro’s Klara and the Sun. Journal of the Asiatic Society of Mumbai, 96(32), 173–179.
Sadiq, M. A. (2023). Through archetypal criticism in Shakespeare’s The Merchant of Venice. European Journal of English Language and Literature Studies, 11(2), 40–48. https://doi.org/10.37745/ejells.2013/vol11n24148
Saleem, F. (2025). Exploring dystopian literature as a medium to critique and reflect on contemporary societal issues. Synergy: International Journal of Multidisciplinary Studies, 2(4), 32–44. https://doi.org/10.63960/SIJMDS-2025-2478
Shankari, G., & Karmakar, M. (2024). Compassion, empathy, and trust: A study of posthuman care in Kazuo Ishiguro’s Klara and the Sun. In D. A. Karras et al. (Eds.), Integrating advancements in education and society for achieving sustainability (pp. 169–174). Routledge.
