МОТИВ ЕМПАТІЇ У РОМАНІ КАДЗУО ІШІҐУРО “KLARA AND THE SUN”: СИМВОЛІКО-ТРОПЕЇЧНИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

  • Ольга Воробйова Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» https://orcid.org/0000-0001-9039-9737
  • Валерія Спаська Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» https://orcid.org/0009-0007-8517-1317

DOI:

https://doi.org/10.32782/folium/2026.9.8

Ключові слова:

емпатія, антиутопія, образ-символ, метафоричні тропи, метонімічні тропи, метафтонімія, технологічне відчуження

Анотація

У статті розглянуто специфіку актуалізації мотиву емпатії у романі Кадзуо Ішіґуро “Klara and the Sun” крізь призму ключових і супровідних образів-символів роману та тематично пов’язаної тропеїки, що сукупно формують цей мотив у контексті філософсько-етичної проблематики творів жанру антиутопії. Роман “Klara and the Sun”, де оповідь ведеться від першої особи − дівчинки-робота, яка живиться сонячною енергією, штучної приятельки і компаньонки іншої героїні роману, − проблематизує вияви емпатії і її відсутності у світі дистопії. У статті запропоновано модель образної системи роману, що містить ключові (Клара, Сонце) та супровідні образи-символи (Жебрак і собака, Крамниця, Пагорб), пов’язані з реалізацією мотиву емпатії, кожен з яких асоціюється з однією із засадничих філософсько-етичних проблем твору ‒ технологічного відчуження, класової сегрегації, екологічної кризи. Розгортання цього мотиву значною мірою ґрунтується на взаємодії метафоричних і метонімічних тропів у створенні метафтонімічного образу Клари (ШТУЧНІСТЬ / СКОНСТРУЙОВАНІСТЬ замість ПРИРОДНОСТІ → СКОНСТРУЙОВАНИЙ АНТРОПОМОРФНИЙ ОБ’ЄКТ Є ЛЮДЯНА ІСТОТА) та персоніфікованого образу сонця (СОНЯЧНЕ СВІТИЛО Є ЛЮДИНА; ЕМПАТІЯ Є ЖИВЛЕННЯ / СВІТЛО). Супровідні образи-символи увиразнюють соціальний, лимінальний і випробувальний виміри емпатії андроїдки за допомогою низки метафор і метонімій: БЕЗХАТНИЦТВО замість САМОТНОСТІ; ЕМПАТІЯ Є БЛИЗЬКІСТЬ / ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ; РОЗУМІННЯ Є БАЧЕННЯ / СПОСТЕРЕЖЕННЯ; ІМІТАЦІЯ / КОНСТРУЮВАННЯ ЕМПАТІЇ Є ТОВАР; ЕМПАТІЯ Є ПОДОЛАННЯМ ДИСТАНЦІЇ / ПРОХОДЖЕННЯМ ЧУЖОГО ШЛЯХУ; КРАМНИЦЯ замість ДОСТАТКУ; ЖЕРТОВНІСТЬ − ЦЕ ДІЯ. Синтез жанрової теорії антиутопії, засадничих положень когнітивної поетики та теорії образності, поряд із концепцією художнього символізму сприятиме глибшому розумінню механізмів художньої репрезентації емпатії у ракурсі технологізації суспільства та пошуку шляхів інтерпретації мовно-художніх явищ у філософсько-етичному контексті.

Посилання

Бєлєхова, Л. І. (2002). Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект [Дис. докт. філол. наук, Київський національний лінгвістичний університет].

Бєлєхова, Л. & Шаповал, О. (2025). Неприродний наратив у романі Кадзуо Ішіґуро «Клара і Сонце» у когнітивно-наратологічній перспективі. Вісник науки та освіти, 10(40), 256‒266. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2025-10(40)-256-266

Висоцька, Н. О. (2024). (Нео)міфологічна «свідомість» штучного інтелектув технократичній дистопії Кадзуо Ішігуро. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Література в деталях: культурологічний аспект» (ХХІ Філологічні читання пам’яті Н. С. Шредер) (с. 17–20). Тріменс ЛТД.

Горчак, Т. Ю. (2009). Словесний образ-символ в американській поезії ХХ століття: когнітивно-семіотичний аспект [Дис. канд. філол. наук, Київський національний лінгвістичний університет].

Довганич, М. В. (2020). «Японський» контекст романів Кадзуо Ішіґуро. Записки з романо-германської філології, 1(44), 360–374. https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.1(44).211029

Іванова, А. О. (2020). Жанрові особливості антиутопії: теоретичний аспект. Закарпатські філологічні студії, 3(13), 77–81. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2020.13-3.14

Мельник, Т. (2026). Трансформація гуманізму як орієнтир формування соціальної та етичної відповідальності особистості (на матеріалі роману К. Ішіґуро «Клара і Сонце»). Journal of Cross-Cultural Education, 1(7). https://doi.org/10.31652/2786-9083-2026-7(1)-92-102

Мірошниченко, Л. (2025). Варіації взаємодії людини і соціальної роботки в імажінативному експерименті Кадзуо Ішіґуро – романі «Клара і Сонце». Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, 2(38), 78‒85. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2025.38.11

Ніконова, В. Г., Хаботнякова, П. С. (2021). Ґенеза біблійного образу-символу в лінгвістичній парадигмі. In Innovative pathway for the development of modern philological sciences in Ukraine and EU countries (c. 102‒119). Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-031-5-29

Прокопович, Л. В. (2024). Проблематика морально-етичних меж біотехнологій в контексті антиутопій. Перспективи. Соціально-політичний журнал, (3), 125–130. https://doi.org/10.24195/spj1561-1264.2024.3.15.

Скокова, Н. (2022, 10 січня). Засторога на майбутнє. Kyiv Daily. https://kyivdaily.com.ua/klara-i-soncze-2/

Таратута, С. Л. (2024) Жанр антиутопії в творчості Кадзуо Ішігуро: традиції і новаторство. Сучасні дослідження з іноземної філології, 2(26), 237–258. https://doi.org/10.32782/2617-3921.2024.26.237-260

Хаботнякова, П. С. (2015). Кореляція понять “образ”, “символ” та “образ-символ” у сучасній лінгвістичній парадигмі (на прикладах творів Френка Перетті). Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія, 18(2), 190–194.

Goossens, L. (1990). Metaphtonymy: The interaction of metaphor and metonymy in expressions for linguistic action. Cognitive Linguistics, 1(3), 323–340.

Keen, S. (2006). A theory of narrative empathy. Narrative, 14(3), 207–236. https://doi.org/10.1353/nar.2006.0015

Lakoff, G., & Johnson, M. (1980). Metaphors we live by. University of Chicago Press.

Long, J., & He, J. (2021). Cultural semiotics and the related interpretation. In Proceedings of the 2021 International Conference on Public Relations and Social Sciences (ICPRSS 2021) (pp. 1268–1272). Atlantis Press. https://doi.org/10.2991/assehr.k.211020.340

Muhsina, M. S., & Gnanamuttu, L. A. (2023). A critical study of genetic enhancement through ‘lifting’ in Kazuo Ishiguro’s Klara and the Sun. Journal of the Asiatic Society of Mumbai, 96(32), 173–179.

Sadiq, M. A. (2023). Through archetypal criticism in Shakespeare’s The Merchant of Venice. European Journal of English Language and Literature Studies, 11(2), 40–48. https://doi.org/10.37745/ejells.2013/vol11n24148

Saleem, F. (2025). Exploring dystopian literature as a medium to critique and reflect on contemporary societal issues. Synergy: International Journal of Multidisciplinary Studies, 2(4), 32–44. https://doi.org/10.63960/SIJMDS-2025-2478

Shankari, G., & Karmakar, M. (2024). Compassion, empathy, and trust: A study of posthuman care in Kazuo Ishiguro’s Klara and the Sun. In D. A. Karras et al. (Eds.), Integrating advancements in education and society for achieving sustainability (pp. 169–174). Routledge.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-10-01

Як цитувати

Воробйова, О., & Спаська, В. (2026). МОТИВ ЕМПАТІЇ У РОМАНІ КАДЗУО ІШІҐУРО “KLARA AND THE SUN”: СИМВОЛІКО-ТРОПЕЇЧНИЙ АСПЕКТ. Folium, (9), 63–69. https://doi.org/10.32782/folium/2026.9.8

Номер

Розділ

Статті