ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛІНГВОПОЛІТИЧНОЇ СИНЕРГЕТИКИ: КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2026.9.14Ключові слова:
лінгвополітична синергетика, лінгвістика кризової медицини, кризово-медичний дискурс, перекладацькі трансформації, перекладацька самоорганізація, функціонально-смислова ампліфікація, лінгвальний автокаталіз, мовна турбулентність, семантична біфуркація, мовний аттрактор, ентропія перекладу, синергетична теорія перекладуАнотація
Статтю присвячено концептуалізації перекладацьких трансформацій лінгвополітичної синергетики та формуванню їхньої типології в лінгвістиці кризової медицини. Це дослідження звернулось до проблеми міжмовної репрезентації кризово-медичного знання, яка попри активний розвиток медичного, військово-медичного, гуманітарного і кризового перекладу залишається недостатньо осмисленою в теорії перекладу. Аналіз наукових джерел засвідчив, що наявні підходи переважно зосереджені на окремих аспектах медичного перекладу, а система перекладацьких трансформацій кризово-медичного дискурсу досі не отримала цілісного теоретичного обґрунтування. На підставі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних вчених виявлено теоретичну лакуну, що спричинила потребу формування нової моделі опису механізмів функціонування цього феномена. З опертям на положення лінгвополітичної синергетики та лінгвістики кризової медицини перекладацькі трансформації вперше розглянуто як систему міжмовних перетворень, що функціонує на макрорівні мови кризової медицини, мезорівні військово-медичного та воєнно-медичного дискурсів і мікрорівні відповідних комунікативних практик. У статті порушено комплекс питань, пов’язаних із функціонуванням перекладацької самоорганізації, функціонально- смислової ампліфікації, лінгвального автокаталізу, мовної турбулентності, семантичної біфуркації, мовного аттрактора та ентропії перекладу. У розрізненні між цими процесами відбито різні моделі репрезентації спеціалізованого знання у міжкультурній взаємодії. Установлено, що перекладацькі рішення у кризово-медичному дискурсі не є абсолютними, а навпаки підлягають постійній адаптації під впливом мовних, дискурсивних, когнітивних і прагматичних чинників. Перекладацька самоорганізація забезпечує впорядкування й стабілізацію системи, тоді як функціонально-смислова ампліфікація сприяє розширенню комунікативного потенціалу повідомлення. Лінгвальний автокаталіз зумовлює появу нових термінологічних відповідників. Мовна турбулентність і семантична біфуркація відображають варіативність перекладацьких рішень. Мовні аттрактори забезпечують відносну стабільність моделей міжмовної репрезентації, а ентропія перекладу фіксує збереження певного рівня смислової невизначеності. Запропонований підхід створює підґрунтя для теоретичного обґрунтування синергетичної теорії перекладу кризово-медичного дискурсу, окреслює контури нової дослідницької парадигми в сучасному перекладознавстві.
Посилання
Байша, К. М., Байша, О. М. (2023). Місце медичного перекладу у військовий час. Інноваційна педагогіка. Вип. 57. Т. 1. С. 46–50. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6085/2023/57.1.8
Божук, А. (2024). Структурні особливості англомовних термінів тактичної медицини та способи їхнього перекладу українською мовою. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. № 70. 146–151. DOI: https://doi.org/10.32782/2409-1154.2024.70.31
Дем’янчук, Ю. (2024). Лінгвополітична синергетика: становлення та перспективи дослідження. Вісник КНЛУ. Серія Філологія, Том 27. № 2. С. 75–102. DOI: 10.32589/2311-0821.2.2024.324160
Дем’янчук, Ю. (2025). Лінгвістика війни: виникнення, концептуалізація та вектори подальшого розвитку. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, С. 220–233. DOI: 10.32782/2710-4656/2025.3.1/36
Дем’янчук, Ю. (2025). Генеза становлення мови війни в історико-політичному та історико-художньому контексті (український досвід). Закарпатські філологічні студії, Вип. 39. С. 171–192. DOI: 10.32782/tps2663-4880/2025.39.2.30
Дем’янчук, Ю. (2025). Метафори війни в експериментальній лінгвополітичній синергетиці: дисонанс між офіційною риторикою та емпіричною реальністю війни. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія, № 73. С. 39–50. DOI: 10.32782/2409-1154.2025.73.8
Дем’янчук, Ю. (2025). Міжнародний суд ООН в системі воєнної конфліктології: від юрисдикції до політичного впливу. Судова експертиза: перспективи розвитку та окремі вектори змін : V Всеукраїнський форум судових експертів (м. Львів, 6 червня 2025 р.). Одеса : Видавництво «Юридика», 572 с. https://ndekc.lviv.ua/pdf/09072025.pdf
Дем’янчук, Ю. І. (2025). Лінгвополітична синергія засобів мови війни в текстах офіційно-ділового, публіцистичного та художнього стилів. Записки з українського мовознавства, Вип. 32, С. 170–204. DOI: 10.18524/2414-0627.2025.32.337351
Дем’янчук, Ю. І. (2025). Воєнно-політична та військово-політична лексика у фокусі теоретичної лінгвополітичної синергетики. Закарпатські філологічні студії, Вип. 41. Том 1. С. 292–316. DOI: 10.32782/tps2663-4880/2025.41.1.46
Дем’янчук, Ю. І. (2025). Словосполуки з компонентом «війна» у макролінгвополітичній синергетиці воєнної комунікації. Академічні студії. Серія «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», Вип. (3), С. 21–38. DOI: 10.52726/as.humanities/2025.3.3
Дем’янчук, Ю. І. (2025). Від колоніальності до неоімперського ревізіонізму: мова війни у воєнній конфліктології. Закарпатські філологічні студії, Вип. 42. Том 2. С. 182–207. DOI: 10.32782/tps2663-4880/2025.42.2.32
Дем’янчук, Ю. І. (2025). Військова vs воєнна фразеологія в системі мови війни в рамках мікролінгвополітичної синергетики. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, С. 63–81. DOI: 10.32689/maup.philol.2025.3.8
Дем’янчук, Ю. (2026). Лінгвополітична синергетика мови війни : монографія / Юлія Дем’янчук. – Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 532 с. ISBN: 9786171009684
Дем’янчук, Ю. (2026). Лінгвістика кризової медицини як напрям лінгвополітичної синергетики. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 37 (76). № 1 Том 1, С. 223–240. DOI: https://doi.org/10.32782/2710-4656/2026.1.1/35
Дем’янчук, Ю. (2026). До питання сутності терміносистеми кризової медицини. Академічні студії. Серія «Гуманітарні науки». С. 182–204. DOI:10.52726/as.humanities/2026.1.24.
Дем’янчук, Ю. (2026). Когнітивно-дискурсивне моделювання воєнної семантики в терміносистемі кризової медицини. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, (1 (19), 51–74. DOI: https://doi.org/10.32689/maup.philol.2026.1.7
Демʼянчук, Ю. (2026). Референтно-оцінна семантика словосполук із компонентом «війна». Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Германська філологія. Чернівці: Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, Вип. 858–859. C.55–66. DOI: https://doi.org/10.31861/gph2026.858-859.55-66.
Демʼянчук, Ю. (2026). Моделі та синтаксні функції словосполук із компонентом «війна». Актуальні питання іноземної філології, 24, 46-56, DOI: https://doi.org/10.32782/2410-0927-2026-24-7
Жаховський, В., Лівінський В. (2025). Терміни та визначення: їхні роль і значення у військовій медицині. Наука і оборона. С. 27–35. DOI: 10.33099/2618-1614-2025-30-3-27-35
Мухановая, О., Тікан, Я., Купчак, І. (2022). Способи утворення англомовної медичної термінології та її переклад українською мовою. Advanced Linguistics, Вип. 10, С. 67–73. DOI: 10.20535/2617-5339.2022.10.267233
Онищук, М. (2023). Переклад тактичної медицини як особливий тип спеціалізованого перекладу. Актуальні проблеми романо-германської філології. Матеріали IV Міжнародної наукової конференції. 11–12 травня 2023 року. С. 121–123.
Семенюк, А., Тригуб, Г., Хникіна, О. (2023). Особливості перекладу англомовної медичної термінології. Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип. 60, Том 5. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/60-5-14
Хромова, В. С., Божук, А. О. (2024). Термінологічні аспекти англо-українського перекладу текстів з тактичної медицини. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 35 (74) № 6. С. 126–132. DOI: https://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.6/21
Alduhaim, A., Alkhaldy, M. (2023). Medical Discourse Translation during COVID-19: A Case Study of Translating Medical Discourse into Arabic. Jordan Journal of Modern Languages and Literatures. 15. С. 21–35. DOI: 10.47012/jjmll.15.1.2.
Alshaye, Sh. (2025). Translation in Crisis Situations: Reviewing Current Practices and Identifying Future Demands. Arab World English Journal For Translation and Literary Studies. 9. P. 61–76. DOI: 10.24093/awejtls/vol9no1.4.
Baker, M. (2010). Interpreters and Translators in the War Zone: Narrated and Narrators. The Translator, 16(2), P. 197–222. DOI: https://doi.org/10.1080/13556509.2010.10799469
Behdai, A., Gudkova, N. (2024). Challenges in translating medical terminology: a comprehensive analysis of english-ukrainian pharmaceutical texts. Grail of Science, (37), P. 278–282. DOI: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.15.03.2024.041
Bolton, P. A., Weiss, W. M. (2001). Communicating Across Cultures: Improving Translation to Improve Complex Emergency Program Effectiveness. Prehospital and Disaster Medicine, 16(4), P. 252–256. DOI: 10.1017/S1049023X00043387
Bricknell, M. (2020). Fundamentals of Military Medicine: a new resource from the US Army Borden Institute. BMJ Mil Health. Aug;166(4):284. DOI: 10.1136/jramc-2019-001289
Cadwell, P. (2015). Translation and trust: a case study of how translation was experienced by foreign nationals resident in Japan for the 2011 great east Japan earthquake. DOI: https://doras.dcu.ie/20839/1/PHD_Thesis_Patrick_Cadwell_2015.pdf (дата звернення: 03.05.2026).
Crouse Quinn, S. (2008). Crisis and emergency risk communication in a pandemic: a model for building capacity and resilience of minority communities. Health Promotion Practice, Vol. 9 No. 4, P. 18–25. DOI: 10.1177/1524839908324022
Demers, G., Wightman, J. (2022). Mass casualty preparedness and response. Fundamentals of Military Medicine. Chapt. 34. P. 503–530. DOI: https://medcoeckapwstorprd01.blob. ore.usgovcloudapi.net/pfw-images/dbimages/Fund%20ch%2034.pdf (дата звернення: 28.05.2026).
Dooley, R. A. (2008). Relevance theory and discourse analysis: Complementary approaches for translator training. GIALens. Vol. 2. Iss. 3. P. 1–11. https://www.diu.edu/documents/gialens/Vol2-3/Dooley-Relevance-theory.pdf (дата звернення: 04.05.2026).
Federici, F. M. (2016). Introduction: A state of emergency for crisis communication, in Federici, F. M. (Ed.), Mediating Emergencies and Conflicts. Frontline Translating and Interpreting, Palgrave Macmillan, New York, NY, P. 1–29. DOI: 10.1057/978-1-137-55351-5_1
Federici, F. M. and Cadwell, P. (2018). Training citizen translators: Red Cross translation needs and the delivery of a bespoke training on the fundamentals of translation, in Tesseur, W. (Ed.), Translation in Non-governmental Organisations. Special issue of Translation Spaces, Vol. 7 No. 1, P. 20–43. DOI: 10.1075/ts.00002.fed
Gallai, F. (2022). Relevance Theory in Translation and Interpreting: A Cognitive-Pragmatic Approach. DOI: 10.4324/9781003183969
Gutt, E.-A. (2000). Translation and Relevance: Cognition and Context (2nd ed.). Routledge. 284 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315760018
Haken, H. (1978). Synergetics: an introduction: nonequilibrium phase transitions and self-organization in physics, chemistry, and biology. Berlin New York: Springer-Verlag. ISBN 0-387-08866-0. OCLC 3966021.
Haken, H., Portugali, J. (2017). Information and Self-Organization. Entropy, 19(1), 18. DOI: https://doi.org/10.3390/e19010018
Haken, H. (2020). System theories: synergetics systems science and cybernetics – Vol. I. Encyclopedia of Life Support Systems (EOLSS). Oxford: Eolss Publishers. https://www.eolss.net/sample-chapters/c02/E6-46-01-00.pdf (дата звернення: 03.05.2026).
Hussain, M., Zahid, F., Batool, Z. (2025). Figurative language in crisis communication: a cross-cultural study of covid-19 health messaging. Contemporary Journal of Social Science Review. Vol. 3. P. 2396–2413. DOI: 10.63878/cjssr.v3i2.868
Lee-Jahnke, H. (2001). L’enseignement de la traduction médicale: un double défi? Meta, 46(1), 145–153. DOI: 10.7202/003445ar
Liu, Q., Qi, L. (2025). Bridging Policy and Practice: The Mediating Role of China’s Crisis Translation Scholarship in the 2020 Public Health Response. Journal of Language Service Studies, 1(2), 1–14. DOI: https://doi.org/10.63385/jlss.v1i2.368
Mashael, A. (2024). Language, violence, and media: Translating Russia-Ukraine 2022–2023 war from Arabic to English. Forum for Linguistic Studies, 6(1). DOI: https://doi.org/10.59400/fls.v6i1.2026
Mohanty, N. Resilience Lessons from COVID-19: Strengthening Critical Care Infrastructure and Workforce Capacity. Medical Research Archives, 2025. Vol. 13(8). DOI: https://doi.org/10.18103/mra.v13i8.6760
Montalt, V., Zethsen, K., Karwacka, W. (2018) “Medical translation in the 21st century – challenges and trends.” In: Montalt, Vicent; Karen Zethsen & Wioleta Karwacka (eds.) Retos actuales y tendencias emergentes en traducción médica / Current challenges and emerging trends in medical translation. MonTI 10, P. 27–42. DOI: http://dx.doi.org/10.6035/MonTI.2018.10.1
Moser-Mercer, B., Kherbiche, L., Class, B. (2014). Interpreting conflict: Training challenges in humanitarian field interpreting, Journal of Human Rights Practice, Vol. 6 No. 1, P. 140–158. DOI: 10.1093/jhuman/hut025
Noll, R., Frischen, L., Boeker, M., Storf H., Schaaf J. (2023). Machine translation of standardised medical terminology using natural language processing: A scoping review. Biotechnol. P. 120–129. DOI: 10.1016/j.nbt.2023.08.004.
O’Brien, S., Cadwell, P. (2017). Translation facilitates comprehension of health-related crisis information: Kenya as an example. The Journal of Specialised Translation, 28, P. 23–51. DOI: https://doi.org/10.26034/cm.jostrans.2017.232
O’Brien, Sh. (2022). Crisis Translation: A snapshot in time. INContext: Studies in Translation and Interculturalism. DOI: https://www.researchgate.net/publication/360273554_Crisis_Translation_A_snapshot_in_time P. 84–108. (дата звернення: 04.06.2026).
Pym, A. (2014). Exploring Translation Theories. Second edition. Routledge. DOI: https://parhamti.com/wp-content/uploads/2023/08/Exploring-Translation-Theories-2nd-ed.pdf (дата звернення: 17.06.2026).
Reynolds, B., Seeger, M. W. (2005). Crisis and emergency risk communication as an integrative model, Journal of Health Communication, Vol. 10 No. 1, P. 43–55. DOI: 10.1080/10810730590904571
Rozhenko, I., Ageicheva A. (2019). Medical texts translation peculiarities. Молодий вчений, 5.1 (69.1), 1–4. DOI: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2019/5.1/1.pdf
Sequeiros, X. (2002). Interlingual pragmatic enrichment in translation. Journal of Pragmatics. 34. P. 1069–1089. DOI: 10.1016/ S0378-2166(02)00026-7
Shertz М. CRISIS MEDICINE. 2026. DOI: https://www.crisis-medicine.com/about-crisis-medicine/ (дата звернення: 12.01.2026).
Tercedor-Sánchez, M. (2025). Risk in AI-mediated Medical Translation: On the essential role of professionals in providing adequate lexical solutions. INContext: Studies in Translation and Interculturalism, 5(1). DOI: https://doi.org/10.54754/incontext.v5i1.108
Tomaszewska, A., Zawadzka-Paluektau, N. (2020). Translating a pandemic: A corpus study of COVID-19 multi-word terminology in EU press releases. Beyond Philology. An International Journal of Linguistics, Literary Studies and English Language Teaching. 17. 11. DOI: 10.26881/bp.2020.4.01
Toury, G. (1995) Descriptive Translation Studies and Beyond. Benjamins, Amsterdam, Philadelphia. DOI: https://doi.org/10.1075/btl.4
Zappatore, M., Ruggieri, G. (2023). Adopting machine translation in the healthcare sector: A methodological multi-criteria review. DOI: 10.1016/j.csl.2023.101582
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
